Львів, 1961 рік, Львівська студія телебачення. 

Сюжет про друк картин та ілюстрацій на тему Шевченкіани. На відео: друкарня, працівники, графічна робота "Ян Гус", інші ілюстрації до творів Т. Шевченка, автопортрети поета.


Шевченко в графіці

Черкаське телебачення. Випуск програми "Обличчя "Золотої книги'" від 14 лютого 2001 року присвячений заслуженому художнику України Миколі Теліженку.

На відео: інтерв’ю з Миколою Теліженком, розповідає про свої мистецькі твори, показані картини та скульптури авторства Теліженка; майстерня художника; фотоархів родини Теліженків; бліцопитування членів родини, діти розповідають про батька.

Коментарі: художник Микола Теліженко; письменник Василь Юхимович; дружина, заслужена художниця України Олександра Теліженко.

Ведуча — Катерина Таран.

Довідка: Микола Теліженко — український скульптор і графік, народний художник України, член Національної спілки художників України. Автор численних монументальних і декоративних творів, зокрема мозаїчних панно в Черкасах, пам’ятників жертвам Чорнобильської трагедії та Голодомору, а також автор прапора Черкас і герба Черкащини. Його творчість поєднує національні мотиви з традиціями українського монументалізму.

Черкаська символіка: художник Микола Теліженко

Чернігівське телебачення. Випуск програми "Наші вернісажі" від 19 лютого 1999 року присвячений українському художнику Євгену Кріпу.

На відео: біографія Євгена Кріпа, фотографії з особистого архіву художника; інтерв’ю з Євгеном Кріпом, розповідає про студентські роки, творчий шлях, рефлексії на роботу художника.

Ведуча — Тетяна Миргородська.

Довідка: Євген Кріп — український художник, який працював у галузі станкового, монументального живопису та графіки. Його творчість поєднує риси реалізму та символізму, вирізняється увагою до духовних і національних мотивів, глибинною кольоровою пластикою та емоційною ліричністю образів. Автор численних пейзажів, натюрмортів, монументальних розписів і релігійних композицій.

Художник Євген Кріп

Національна телерадіокомпанія України, 2008 рік.

Фільм "Людмила Мєшкова. Автопортрет на фоні Всесвіту" присвячений народній художниці-керамістці Людмилі Мєшковій.

На відео інтерв’ю з Людмилою Мєшковою, розповідає про свою творчість, історію створення найвідоміших робіт, ікон, панно, портретів видатних діячів культури та мистецтва, цикл картин, присвячених трагедії Хіросіми.

Довідка: Людмила Мєшкова — українська художниця-керамістка, народна художниця УРСР, засновниця нового напряму в мистецтві — керамічного живопису. Створила понад 350 творів, серед яких виділяється монументальне панно "Земле, флюїди життя і розквіту світам Всесвіту посилай…" у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. Працювала в техніці багаторазового випалення з використанням емалі, скла й каменю. Її роботи стали важливою частиною української культурної спадщини.

Художниця Людмила Мєшкова "Автопортрет на фоні Всесвіту"

Національна телерадіокомпанія України, 2008 рік.

Фільм присвячений творчому шляху українського художника Івана Марчука.

На відео: роботи Івана Марчука, митці розповідають про інтерпретацію ідей та смислів, закладених у картинах художника.

Містить фрагмент інтерв’ю з Іваном Марчуком.

Коментарі: головний редактор журналу "Музейний провулок" Олександр Климчук; письменниця Оксана Забужко; художник Іван Марчук; директор Львівського коледжу декоративно-ужиткового мистецтва імені Івана Труша Василь Откович; художник Любомир Медвідь; вчителька української мови і літератури (село Москалівка на Тернопільщині) Галина Поплавська.

Довідка: Іван Марчук (нар. 1936 року) — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1997 рік), засновник авторської техніки пльонтанізму. Його доробок налічує близько 5000 творів, систематизованих у понад десять циклів, серед яких "Голос моєї душі", "Шевченкіана", "Біла планета". Провів понад 150 персональних виставок в Україні та за кордоном, увійшов до рейтингу "100 геніїв сучасності" (The Daily Telegraph, 2007).

Мистецький феномен Івана Марчука

Закарпатське телебачення, 2000 рік. Художня передача "Таїна Одухотверення" присвячена мистецькій родині Івана та Надії Дідиків, їхньому творчому шляху та сімейним традиціям.

На відео: Ужгород, річка Уж, родина Дідиків малює картини; інтерв’ю з родиною; картини Дідиків, галерея; інтерв’ю з Іванною Дідик, розповідає про свою дипломну роботу.

Коментарі художників: Іван Дідик, Надія Дідик, Олександр Войтович, Іванна Дідик-Войтович.

Довідка: Іван Дідик — заслужений художник України, представник закарпатської школи живопису, відомий пейзажами, натюрмортами та роботами у техніці пастелі та живопису на склі. Його дружина, Надія Дідик, заслужена художниця України, працює в стилі декоративного постімпресіоністського живопису, відома як колористка та викладачка композиції. Обидві доньки, Іванка Дідик-Войтович і Наталія Мирончук, також є живописцями.

Закарпатська школа живопису: родина Дідиків

Національна телерадіокомпанія України, 2010 рік.

Документальний фільм "Світло і тінь краси" присвячений рефлексіям українських митців на тему жіночої привабливості.

На відео: театральна вистава, жінки в народних одностроях; фотосесія для журналу, різні плани; фрагменти різноманітних фільмів, жіночі образи; лялькові вистави.

Коментарі: письменниця Оксана Забужко; спортсменка, шеф-редакторка часопису "Pink" Ганна Безсонова (російською мовою); скульптор Анатолій Харечко; науковий співробітник "Музею однієї вулиці" Анатолій Кіяшко.

Про секрети жіночої привабливості

1996 рік, Волинське телебачення. Передача "...і нарешті світанок" про волинського художника Миколу Кумановського.

На відео: заставки, інтерв'ю з Миколаю Кумановським, експозиція робіт художника "Ця темна українська ніч". Коментарі мистецтвознавців Володимира Підгора та Зої Навроцької.

Авторка: Алла Остролуцька.

Художник Микола Кумановський

2004 рік, Національна телекомпанія України. Передача з циклу "Не хлібом єдиним..." присвячена художнику Миколі Стороженку, письменниці Євгенії Кононенко і поету Дмитру Кременю.

На відео: заставки, сюжет про художника Миколу Стороженка: виставка його робіт, ілюстрації до "Кобзаря" Тараса Шевченка, інтерв'ю з художником, коментар письменника Василя Шкляра; сюжет про письменницю детективів Євгенію Кононенко: інтерв'ю з письменницею, фото з особистого архіву, книжки; сюжет про поета Дмитра Кременя: коментар, декламує свій вірш "Загублений манускрипт".

Авторка: Теодозія Зарівна.

Художник, письменниця та поет

Львівське телебачення, 1962 рік. Чорно-біле відео, без звуку.

На відео: фотовиставка, різні зали, відвідувачі розглядають фото; екскурсія, слухачі; фото: краєвиди європейських міст, люди на мітингу з прапорами, великі машинобудівні виробництва, працівники, діти на відпочинку, краєвиди природи.

Виставка фотографій, 1962 рік 

12 травня 2002 року, Київ.

Сюжет присвячений творчості українського скульптора Василя Бородая.

На відео: скульптури, створені Василем Бородаєм, різні плани; фотоархів родини Бородай, фото часів Другої світової війни; фрагменти чорно-білих хронік з боями на території України; бліцопитування сина та онуки скульптора, розповідають про художню династію родини та особливості стилю; хроніка встановлення пам’ятника "Батьківщина-Мати" у Києві; фрагмент інтерв’ю з Василем Бородаєм, майстер за роботою.

Довідка: Василь Бородай — український скульптор, академік, професор, автор монументальних творів, що стали знаковими для українського радянського мистецтва другої половини ХХ століття. Серед його найвідоміших робіт — монументальна скульптура "Батьківщина-Мати", пам’ятник "Засновникам Києва — братам Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либідь" (1982), меморіальна композиція "А мати жде…". Працював у жанрах станкової та монументальної скульптури, був ректором Київського художнього інституту (1966–1973).

Український скульптор Василь Бородай

Національна телерадіокомпанія України, 2003 рік.

Випуск програми "Дзеркало" присвячений мистецькому життю Львова.

У програмі: колекція старовинних годинників Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН України у Львові; театр "Воскресіння" та його художній керівник Ярослав Федоришин, а також інтерв’ю з акторами театру — заслуженими артистами України Петром Микитюком, Володимиром і Наталею Губановими, Аллою Федоришиною; фрагменти вистави "Західна пристань"; Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької та режисер Федір Стригун; фрагменти вистави "Державна зрада".

Авторка — Наталія Калантарова.

Мистецтво