23 січня 2014 року, Київ. 

Сюжет присвячений історії родини Ханенків та експозиції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві.  

На відео тематичні колекції фондів Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, зокрема розповідається про перлину галереї — “Натюрморт з млинком для шоколаду” 1640 року авторства Хуана де Сурбарана. 

Коментарі: заступниця генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Ганна Рудик; заступниця директора з наукової роботи Олена Живкова; завідувачка відділу східного мистецтва Галина Беленко. 

Довідка: Богдан Іванович Ханенко (1849–1917) — український колекціонер, меценат, промисловець і член Державної ради Російської імперії. Він був активним учасником культурного життя Києва, збираючи колекції старовини та мистецьких творів, які стали основою Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві. Ханенко також займався археологічними розкопками на Київщині та активно підтримував наукові товариства. Його спадщина значно вплинула на розвиток української культури та мистецтва. 

Музей Ханенків: 165-річчя Богдана Ханенка

30 вересня 2022 року, Київ. 

Експозиція у Скарбниці Національного музею історії України присвячена пам’яткам греко-скіфського мистецтва з колекції Національного музею історії України.  

Серед представлених старожитностей — унікальний скіфський меч із золотими піхвами IV ст. до н. е., що повернувся до України у 2014 році. 

Довідка: повернення експонатів з колекції скіфського золота до України стало результатом тривалого судового процесу, розпочатого після того, як Росія, шляхом окупації Криму, намагалася присвоїти культурні цінності, що належать Україні. Так колекція була вивезена для виставки до Нідерландів, і після анексії Криму Росія намагалася повернути її в окупований Крим. Однак у 2014 році суд Амстердама ухвалив рішення, що експонати належать Україні, і це рішення було підтверджено Апеляційним судом у 2021 році. Верховний суд Нідерландів остаточно затвердив право України на цю колекцію у червні 2023 року, передавши експонати до Національного музею історії України та визнавши їх частиною культурної спадщини незалежної України.  

Українська спадщина: скіфське золото 

Київ, Музей історії Києва, 14 травня 2003 рік.

Троюрідна онука Михайла Грушевського передала порцеляновий чайник українського діяча на благодійний аукціон, кошти від якого підуть на будівництво школи-інтернату сімейного типу «Школа-життя» для дітей, хворих на аутизм та ДЦП. 

Коментарі: співробітниця Музею історії Києва, філії Історико - меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова; троюрідна онука Грушевського Вікторія Слуцька.

Довідка: лот був проданий за 25 тисяч гривень представниці блоку «Наша Україна» Олені Ледовських. Пані Олена передала його музею Грушевського.

Чайник Михайла Грушевського для аукціону

15 липня 2008 року, Київ.  

На відео: Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря, експозиція: шиферна різьблена плита зі святим воїном-вершником XI століття, фрески XII століття Михайлівського собору; на передньому плані заскленні предмети богослужіння: хрести, лампади, курильниці, хоругви, потири, твори іконопису, зразки священичого облачення XVIII—XIX століття.

Довідка: У 2008 році в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва були представлені реставровані одинадцять фресок XII століття, серед яких сцени «Євхаристія», «Стефан і Фалдей», образи Святого Захарія та «Благовіщення», що були повернуті до України після тривалих переговорів з Росією у 2001-2004 роках. Фрески, які під час Другої світової війни були вивезені до Німеччини, а після її завершення потрапили до російського Ермітажу, були частиною інтер'єру собору, збудованого князем Святополком Ізяславовичем. Їх повернення стало важливою подією, адже ці твори мистецтва є частиною національної культурної спадщини України. 

Повернення фресок з Ермітажу

Харків, 1975 рік.

На відео: Теодор Попеску і Світлана Коливанова у танцювальній залі, танцюють, репетиція, буклети, говорять.

Довідка: Теодор Попеску і Світлана Коливанова — солісти Харківського театру опери та балету ім. М. Лисенка, народні артисти УРСР. У 1973-1974 роках танцювальна пара у складі Великого театру СРСР гастролювала у країнах Північної і Південної Америк та Італії. Танцювальний дует Попеску-Коливанова є легендою українського балету.

Танцювальний дует

Сюжет присвячений художньо-документальній виставці “Небо мого дитинства”. Автор — народний художник України Володимир Куткін. Виставка експонується у Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни (зараз – Національний музей історії України у Другій світовій війні), Київ.

Коментарі: старший науковий співробітник Ярослава Пасічко; заступник Міністра культури Тимофій Кохан.

Над випуском працювали: Вікторія Левченко, Олександр Полюляк. 

Володимир Куткін: виставка “Небо мого дитинства”

Сюжет присвячений найбільшій виставці художника у Києві з нагоди 150-ти років від дня народження Миколи Пимоненка. Коментує кураторка виставки Ольга Жбанкова.

Над випуском працювали: Роман Сагай, Олександр Полюляк.

Микола Пимоненко: найбільша виставка у Києві 

Чернівецька державна телерадіокомпанія, 2003 рік, програма "Уклін Мельпомені".  У випуску розмова про художників Буковини та Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. 

Обговорюють розвиток художньо-декоративного оформлення вистав, походження професії театрального художника.

Спікери: театральний художник, живописець Петро Магратій, художник Валентин Лассан, художник Яків Січкар, театрознавець Тадей Сулятицький.

Ведучий — Василь Селезінка.

Художники Чернівецького драмтеатру імені Ольги Кобилянської

Італія, місто Кремона, 19 жовтня 2003 року. Сюжет про фестиваль музичних смичкових інструментів та скрипкових майстрів.

На відео: мистецька майстерня з вироблення скрипок, виставка скрипок, набори дерева для скрипок, вулиці Кремони, коментар скрипкового майстра Джовані Морассі, Кремонський музей скрипок, вулиці міста, коментар українського майстра-скрипаля Олександра Сергієнка, фестиваль, майстерня Олександра Сергієнка у Вінниці.

Фестиваль музичних смичкових інструментів

Рівне, 16 червня 1997 року. Сюжет присвячений творчій майстерні "Волинська ікона". 

На відео: майстри працюють над реставрацією ікони Богородиці "Одигітрія"; Свято-Покровський кафедральний собор у Рівне; ікони різних стилів.

Творча майстерня "Волинська ікона"

Програма Сумської обласної державної телерадіокомпанії "Скарбниці Сумщини", випуск присвячений історії та експозиції Лебединського художнього музею, 10 грудня 1999 року.

На відео: будівля музею з різних ракурсів; фото засновника музею Бориса Руднєва та першої колекції художнього музею; картини з родинних колекцій Капністів, Анєнкових, пейзажі Сергія Васильківського, картини та скульптури Юлії Бразоль-Леонтьєвої.

Авторка — Світлана Балим, режисер — Олександр Махонько.

 Лебединський художній музей

Обласна державна телерадіокомпанія "Лтава", програма "Обереги", 2007 рік. Випуск присвячений українському кахлярству. Розмовляють про розвиток галузі, виробництво та символізм в кахлях.

На відео: коментар наукової співробітниці музею імені Івана Котляревського Валентини Скриль, викладача кафедри образотворчого мистецтва і культурології ПДПУ Олександра Бабенка.

Авторка і ведуча — Людмила Ткаченко.

Мистецтво