Херсон, грудень 2024 року. Робота екстреної медичної допомоги під постійними обстрілами в місті: попри складну безпекову ситуацію, на правобережжі Херсонської області бригади екстреної медичної допомоги у середньому відпрацьовують 150-180 викликів на добу, з собою беруть універсальні виїзні сумки, а також бронежилети та шоломи.

Інтерв’ю: Галина Салдан — директорка Центру екстреної медичної допомоги;  Сергій Єгоров та Віталій Токарев — фельдшери станції екстреної медичної допомоги; Іван Огородник — начальник гаража. 

Цілодобово під обстрілами: робота медиків у Херсоні

Донецька область, стабілізаційний пункт 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, лютий 2025 року.  

На відео: надають допомогу бійцеві з пораненням ноги, медичне обладнання, зокрема монітор пацієнта, термоковдра, ліки, персонал стабілізаційного пункту на ношах заносять пацієнта в автомобіль. 

Інтерв’ю: Олександр — військовий лікар 56-ї ОМПБр; Петро "Матадор" — санінструктор 56-ї ОМПБр, розповідає про позивний, цивільну професію, свої обов'язки медика, мрію стати пластичним хірургом.

Довідка: стабілізаційний пункт — це місце, куди бойові медики евакуюють поранених. Там обстежують бійців, стабілізують їх стан. Він розташований неподалік від лінії фронту і саме там травмованим мають швидко надати першу допомогу, провести невідкладні оперативні втручання, стабілізувати стан, аби їх можна було транспортувати до стаціонарного медичного закладу.

Стабілізаційний пункт 56-ї бригади

Полтава, 1 лютого 2025 року. 

На відео: зруйнований під'їзд багатоповерхівки, розбір завалів, рятувальники, національна поліція, працівники комунальних служб, місцеві жителі, машини швидкої допомоги, вибиті вікна, тіла загиблих,  Полтавська гімназія №12 — тимчасовий пункт прийому постраждалих, місцеві жителі розбирають завали у квартирах, рятувальні роботи на місці зруйнованого будинку, працівники комунальних служб прибирають територію. 

Інтерв’ю: місцеві мешканці, Катерина Ямщикова — секретарка Полтавської міської ради, Володимир Когут — т.в.о. начальника Полтавської ОВА. 

Довідка: армія РФ здійснила ракетний удар по житловому будинку у Полтаві,  зруйновані усі пʼять поверхів підʼїзду. На місці виникла пожежа. За даними т.в.о начальника Полтавської ОВА Володимира Когута, застосували ракету Х-22. На місці виникла пожежа. Пошуково-рятувальні роботи тривали до 16:30 години 2 лютого. Внаслідок обстрілу 14 людей загинули, з них дві дитини віком 9 та 12 років. П’ять людей вважають зниклими безвісти. 17 людей травмовані, серед них четверо дітей. Загалом рятувальникам вдалося врятувати 22 людини. Один з травмованих – не вижив. 

Загинуло 15 людей: обстріл Полтави

Запоріжжя, 10 грудня 2024 року.

На відео Вознесенівський район міста, вулиця Марії Примаченко: оперативне відео з телефону, зруйнована приватна клініка, пошкоджена кав'ярня та припарковані поруч автівки; купи будівельного сміття на асфальті; пошкоджена школа, вибиті вікна; на місці удару працюють служби; під завалами зруйнованої будівлі рятувальники шукають людей; люди чекають інформацію про своїх рідних; зруйнована офісна будівля та кав’ярня. 

Довідка: 10 грудня 2024 року армія РФ вчергове атакувала Запоріжжя. Внаслідок обстрілу в місті зруйновано приватну клініку, зазнали пошкоджень школа та дитсадок, кав'ярні, багатоповерхівки. На місці влучання тривала пошуково-рятувальна операція, адже під завалами були люди. Внаслідок обстрілу загинуло одинадцять людей. 

Зруйновано клініку: обстріл Запоріжжя

1 лютого 2025 рік, обласна клінічна лікарня ім. Мечникова, Дніпро.

На відео інтерв'ю з 28-річним Едвардом — волонтером з Великої Британії, який отримав поранення у Покровську та перебуває на лікуванні. Розповідає про свій стан, любов до України, прагнення допомагати українцям, свою волонтерську діяльність, отримане поранення.

Інтерв'ю англійською мовою.

Інтерв'ю з британським волонтером

22 липня 2014 рік, Київ.

Сюжет про військовий шпиталь, де лікуються військові із зони АТО. Територія шпиталю, поранені в палатах на лікарняних ліжках. Коментарі: медикиня; поранений військовий Роман; український військовий медик, полковник медичної служби Збройних сил України Віталій Андронатій.

Військовий шпиталь

15 січня 2025 року росія завдала ракетного удару по Львівській області. Внаслідок обстрілу пошкоджені будинки у селі Скнилів Золочівського району. Помешкання місцевої мешканки Ярослави Сукач — непридатне для життя. Під час обстрілу жінка разом із своєю сестрою були вдома. 

Довідка: вперше повітряну тривогу на Львівщині 15 січня оголосили о 01:36 через загрозу ударних БпЛА. О 06:13 знову пролунала повітряна тривога, вже через загрозу ракетних ударів. 

Були влучання у два об'єкти критичної інфраструктури у Дрогобицькому та Стрийському районах — без постраждалих, але з руйнуваннями. Також через падіння ракети у селі Скнилів Золочівського району пошкоджені приватні будинки та господарські будівлі.

Журналістка: Ольга Іващук. 

"Хати немає…" — наслідки ракетного удару по Львівщині

Донецька область, 2025 рік. 

На відео інтерв’ю Андрія Полухіна — військовослужбовця 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Розповідає про свою участь в обороні Донецького аеропорту, виконання там обов'язків помічника капелана та бойового медика, свої позивні, побратимів, ідею створення меморіалу на згадку про подвиг оборонців ДАПу.

Спогади військового про участь в обороні Донецького аеропорту

Дніпро, 25 грудня 2024 року. Масована атака по місту. 

На відео: багатоповерхівка, розбиті вікна, скло на землі, комунальники, прибирання наслідків, пошкоджені квартири, інтерв’ю місцевих жителів.

Довідка: вранці 25 грудня військові РФ здійснили масований обстріл Дніпропетровщини. Вибухи лунали у містах Самар, Кам'янське, Кривий Ріг та Дніпро. Через ракетні удари по енергетичних обʼєктах області загинула людина. Пошкоджена адмінбудівля, спортивний об'єкт, майже два десятки приватних будинків та 25 багатоквартирних, три господарські споруди, авто. А ще – шість шкіл та сім садочків, медичний заклад. У місті проблеми з водою, світлом та опаленням. 

Обстріл на Різдво: наслідки атаки по Дніпру

Донецька область, Покровськ, 2024 рік. 

На відео життя у прифронтовому місті: стела "Покровськ", вулиці, багатоквартирні будинки, забиті фанерою вікна і двері, будівлі без вікон, постамент "Тут буде споруджено пам'ятник великому сину України Тарасу Шевченку", автомобіль "Евакуація. Люди дорожче золота", місцеві жителі, продуктові кіоски, розкидані будівельні матеріали, засмічена дорога, зруйнований приватний будинок.

Інтерв’ю: місцеві жителі; Сергій Добряк — начальник Покровської військової адміністрації; опитування людей про умови життя в місті та евакуацію; Дмитро Сергієнко — волонтер. 

Довідка: щодня російські війська обстрілюють Покровськ, розбивають критичну інфраструктуру, соціальні установи, житлові будинки. З серпня по грудень 2024 року з міста виїхали понад 40 тисяч людей, евакуювали дітей, вивезли всі музейні пам'ятки та пам'ятники.

Побиті обстрілами будинки, державні установи, немає електроенергії, газопостачання відсутнє з 12 грудня, не привозять містянам і воду — таким Покровськ завершив 2024 рік. Офіційна статистика, яку 30 грудня оприлюднила міська влада: пошкоджена або повністю зруйнована інфраструктура: 70% житлової забудови, 80% соціальних об’єктів, 95% промислових об'єктів.

Покровськ: життя у прифронтовому місті 

15 лютого, 2019 рік.

Сюжет про Івана Гуню, греко-католицького священника з Тернополя. У 1987 році, як солдат радянської армії, служив у Афганістані, а від 2014 року – капелан в зоні АТО.

Коментарі: Іван Гуня про афганську війну і АТО; Мирослава Гуня, дружина священника, про повернення майбутнього чоловіка з Афганістану.

Капелан Іван Гуня

Житомир, 24 січня, 2024 рік.

Автопробіг на підтримку військовополонених з "Азовсталі" та безвісти зниклих. В акції беруть участь матері, дружини, сестри військовополонених, жіноцтво Житомирщини. 

На відео: вулиці міста, поліцейська машина, колона автомобілів з українською символікою, жінки на площі міста тримають фото полонених, плакати, лист-звернення. Про захід розповідають учасниці акції Лариса Шутова, голова "Звягельської організації жінок", Світлана Костюк, Марія Нечипорук, Олена Яковчук, Евеліна Павлюк.

Війна