11 січня 2003 рік, Київ.

Сюжет про святкування 90-го ювілею останнього командира УПА Василя Кука. Хоровод навколо ювіляра, глядачі в залі, архівні фото та відео УПА, промова Василя Кука.

90-річний ювілей Василя Кука

У програмі "Відлуння" брав участь Василь Кук — генерал-хорунжий, заступник Романа Шухевича. Розповідає про Шухевича, про те, яким його пам'ятає. Авторка і ведуча програми — Тамара Шаповалова. 

Степан Кук — український військовий діяч, один із керівників українського національно-визвольного руху, генерал-хорунжий, керівник УПА-південь, головнокомандувач УПА з 1950 по 1954 року (після загибелі Романа Шухевича). Був взятий у полон військами Міністерства державної безпеки СРСР та без вироку суду провів провів у в’язницях 6 років. Останні роки свого життя мешкав у Києві. Помер 9 вересня 2007 року. 

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові. Український політик, громадський та державний діяч. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН, генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943-1950 рр.), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943-1950 рр.). Борець за незалежність України у XX cтолітті. Загинув Шухевич 5 березня 1950-го року під час спецоперації радянських спецслужб щодо його затримання.

Василь Кук — генерал-хорунжий УПА про Романа Шухевича

Національна телерадіокомпанія України, 2002 рік.

Випуск "Читателю мій, наставнику добрий.." програми "Герої України" присвячений заслуженій вчительці України, Герою України Тамарі Прошкуратовій.

На відео: нагорода "Герой України", крупний план; Черкаська область, Драбівський район, школа; Тамара Прошкуратова за роботою, демонстрація методик для викладання навчального матеріалу; уроки; родина Прошкуратових, інтерв’ю; фотографії з особистого архіву родини; промова Тамари Прошкуратової; виступ Леонід Кучма; навчальні видання авторства Тамари Прошкуратової.

Коментарі: директорка Драбівської школи Ольга Кравченко; заслужена вчителька України, Герой України Тамара Прошкуратова; голова Драбівського районного відділу освіти О. Снітко; педагог, поетеса Валентина Ступаченко.

Журналістка — Лідія Луценко.

Довідка: Тамара Прошкуратова — українська педагогиня і політична діячка, народний депутат України IV скликання, перша жінка-вчитель в Україні, удостоєна звання Герой України за внесок у розвиток національної освіти та впровадження інтегрованих методик навчання. Її професійна діяльність поєднала багаторічну педагогічну практику, авторство навчально-методичних посібників і роботу у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Тамара Прошкуратова — заслужена вчителька України

Чернігівське телебачення. Випуск програми "Чернігівщина в житті славетних" від 7 червня 2008 року присвячений богослову Стефан Яворський.

На відео: місто Ніжин; стародруки; музейна експозиція; розповідь про біографію Стефана Яворського.

Коментар: завідувач музею рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Морозов.

Авторка і ведуча — Тетяна Миргородська.

Довідка: Стефан Яворський — богослов, філософ і проповідник києво-могилянської традиції, який після навчання в Києво-Могилянському колегіумі та студій у єзуїтських осередках Речі Посполитої викладав у Києві поетику, риторику, філософію і богослов'я. У 1701–1721 роках він очолював Російську православну церкву як місцеблюститель патріаршого престолу, а після створення Святійшого синоду став його першим президентом, водночас підтримуючи автономію церковної влади та критикуючи окремі аспекти церковної реформи Петра I. Його спадщина охоплює понад 300 проповідей, полемічний трактат "Камінь віри" і філософський курс барокової схоластики з розробкою логіки, теорії пізнання та натурфілософських проблем у межах києво-могилянської інтелектуальної культури.

Богослов Стефан Яворський

22 квітня 2024 рік, Кропивницький.

На відео інтерв'ю з учасником 28-ї Української антарктичної експедиції на дослідницькій станції "Академік Вернадський", метеорологом Дмитром Кричуном. Показує мапу, домашній музей, зйомки Антарктиди з власного архіву.

Інтерв'ю з учасником антарктичної експедиції

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1983 рік.

Фільм "Я — Довженко" до 90-ліття від дня народження присвячений життю та творчості українського кінорежисера і письменника Олександра Довженка.

На відео: біографія Олександра Довженка; люди діляться враженнями від творчості кінорежисера; історія створення фільму "Аероград", уривок з фільму; цитати Довженка, використані для пропаганди; уривки з щоденників та творів; кадри з будівництва ГЕС; краєвиди Києва; фотографії зі зйомок фільмів, фотографії Олександра Довженка; історія створення фільму "Щорс"; розповідь про любов Довженка до Києва; вплив Вірменії на творчість Довженка; історія створення фільму "Земля", уривки з фільму; презентація фільмів на міжнародній виставці в Брюсселі, коментарі кінознавців; друковані видання Олександра Довженка, коментарі про його письменницьку діяльність; виступ Олександра Довженка у часи німецько-радянської війни; чорно-білі хроніки доби Другої світової війни (містить чутливі кадри).

Коментарі: письменник Віктор Шкловський; актор, виконавець головної ролі у фільмі "Щорс" Євген Самойлов; письменник Олесь Гончар; кінорежисер Левон Ісаакян; кінорежисер Тимофій Левчук; кінорежисерка Джемма Фірсова; кіноператор Валентин Орлянкін; льотчик-космонавт СРСР Олексій Леонов.

Фільм озвучено російською мовою. Містить елементи радянської пропаганди, використані кадри з провідних архівів СРСР і музею кіностудії імені Олександра Довженка.

Режисерка — Елена Машкара.

Фільм "Я — Довженко" 

2008 рік, Вінницька обласна державна телерадіокомпанія. Документальний фільм "Шлях до себе" присвячений українському поету-шістдесятнику, дисиденту Василю Стусу. В ролі Василя Стуса — Олександр Радько.

На відео: заставки, інтерв'ю з сином поета Дмитром Стусом, використано матеріали історико-документального циклу "Невідома Україна", архівні відео- та фотоматеріали, пам'ятник Стусу у Вінниці. Коментар: Параска Семенюк; Семен Сіньковський; директор Рахнівської ЗОШ Дмитро Омелянчук.

Василь Стус. "Шлях до себе"

Сюжет присвячений видатному українському тренеру, футболісту та наставникові клубу "Динамо" Валерію Лобановському. 

На відео: Валерій Лобановський на тренерській лаві, стадіон "Динамо", кабінет Лобановського.
Є коментарі адміністратора футбольного клубу "Динамо"  Олександра Чубарова та президента ФФУ Григорія Суркіса. Присутні чорно-білі архівні кадри.

Валерій Лобановський: видатний тренер "Динамо"

Національна телерадіокомпанія України, 2007 рік.

Документальний фільм "Повернення із забуття. Юхим Михайлів" присвячений біографії та творчому шляху художника Юхима Михайлова.

На відео: мистецтвознавець Юрій П’ядик за роботою; фотографії Юхима Михайлова різних років; церкви, реставрація фресок; картини Михайлова; розповідь про біографію художника, долю його робіт, спроби врятувати картини Юхима Михайлова від радянської влади.

Коментарі: письменник Юрій Хорунжий; донька мистецтвознавця Юрія П’ядика Ірина Халявка; доктор мистецтвознавства, академік Олександр Федорук; професор, краєзнавець Анатолій Фоменко; журналіст Микола Чабан; доктор історичних наук Сергій Білокінь; учениця Юрія Михайлова Євгенія Янкевич.

Довідка: Юхим Михайлів — український художник, поет і мистецтвознавець, активний учасник мистецького і культурного життя Києва 1910–1920-х років. Його творчість поєднала символістсько-алегоричну образність із зацікавленням народним мистецтвом, книжковою графікою та мистецтвознавчими дослідженнями української кераміки, графіки та пісенної традиції. Репресований радянською владою у 1934 році.

Втрачена творчість Юхима Михайлова

14 червня 2022 рік. На відео інерв'ю з істориком, українським громадським діячем, членом-засновником Української Гельсінської групи, дисидентом і політв'язенем часів СРСР, віцеректором Українського Католицького Університету — Мирославом Мариновичем.

Інтерв'ю з Мирославом Мариновичем

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1993 рік.

Телефільм "Україна Євгена Товстухи" присвячений життю та науковій діяльності лікаря-фітотерапевта і письменника Євген Товстуха.

На відео: інтерв’ю-монолог з Євгеном Товстухою, розповідає про історію застосування лікарських трав в Україні від давніх часів, властивості різних рослин і регіональні традиції лікування; наукові праці; матеріали з особистого архіву родини Товстух; процеси заготівлі трав і методи лікування; фрагменти народного виступу, звучать пісні та замовляння.

Про Євгена Товстуху розповідають: Петро Крехно, Софія Хоменко, Галина Цебенко.

У фільмі знімався ансамбль традиційного співу "Древо".

Довідка: Євген Товстуха — український науковець, лікар-фітотерапевт і письменник, один із провідних дослідників української народної медицини та фітоетнології другої половини XX — початку XXI століття. Автор понад п’ятнадцяти фундаментальних праць із фітотерапії та народної медицини, у яких систематизував традиційні лікувальні практики та інтегрував їх у науковий дискурс. У 1990 році ініціював створення першого у світовій практиці офіційного авторського "Фітоцентру" як амбулаторної установи для лікування і профілактики засобами фітотерапії. Нагороджений орденами "За заслуги" III ступеня та князя Ярослава Мудрого V ступеня, лауреат літературних і наукових відзнак за внесок у медицину, культуру та гуманітарне знання.

Лікар-фітотерапевт Євген Товстуха

Національна телерадіокомпанія України, 2003 рік.

Випуск програми "Герої України" присвячений українському політику та публіцисту В’ячеславу Чорноволу.

На відео: біографія В’ячеслава Чорновола, фотографії з архіву родини; інтерв’ю з дружиною В’ячеслава Чорновола Атеною Пашко; фото та кінохроніки: Київ 1960-х років (вулиці, Хрещатик, Київська ГЕС, площа Богдана Хмельницького); виступи Чорновола на мітингах 1990 року, у Верховній Раді, на засіданнях Народного Руху України, пресконференціях; покладання квітів на його робоче місце у сесійній залі.

Довідка: В’ячеслав Чорновіл — український політичний діяч, публіцист, дисидент і політв’язень СРСР. Засновник підпільного журналу "Український вісник", член Української Гельсінської групи, ініціатор створення Народного Руху України, його багаторічний голова. Був кандидатом у президенти на виборах 1991 року, тричі обирався народним депутатом України. Загинув 1999 року в автокатастрофі.

Персоналії