2012 рік, Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Передача з циклу "Вони прославили наш край". Інтерв'ю актора, народного артиста України Володимира Ячмінського.

На відео: заставки, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, фрагменти вистав, фотографії з архіву актора, інтерв'ю.

Коментарі: головний режисер Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Шевченка Олег Мосійчук; актор Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Шевченка Олександр Папуша; заслужена артистка України Наталія Лемішка.

Авторка: Людмила Путькалець.

Інтерв'ю з актором Володимиром Ячмінським

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1975 рік.

Інтерв’ю з начальником Головного управління шкіл Міністерства освіти УРСР генералом-майором Євгеном Березняком приурочене до "Дня Перемоги" (зараз День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років). Розповідає про військову службу, роботу групи військових розвідників "Голос", кінофільми "Майор Вихор", "Врятувати місто", "Операція 'Голос'", святкування 30-ліття звільнення міста Краків, презентує власні книги-спогади "Я — Голос" і "Пароль Dum Spiro".

Передача містить елементи радянської пропаганди.

Довідка: Євген Степанович Березняк посів помітне місце в історії України як радянський військовий розвідник (прототип майора Вихора), педагог, Герой України та автор праць з історії освіти та воєнної розвідки. Його участь у роботі групи "Голос" у Кракові стала прикладом ефективної агентурної та диверсійної діяльності в тилу противника. У сучасних українських структурах військової розвідки, зокрема в системі підготовки кадрів ГУР, біографія Березняка та операція "Голос", незалежно від його критичного ставлення до націоналістичних рухів, мають значення як навчальний матеріал для осмислення історичної спадщини розвідки.

"Майор Вихор" Євген Березняк

2009 рік, Запорізька обласна державна телерадіокомпанія. Передача з циклу "Часопис. Слід на землі" присвячена київському князю Святославу Ігоровичу (Хороброму).

На відео: заставки, історична реконструкія подій, історичні ілюстрації та архівні фотографії, кадри з кінофільмів. Коментарі про військові походи, правління та цікаві факти з біографії князя: кандидат історичних наук  Юрій Князьков; старша наукова співробітниця Національного заповідника "Хортиця" Тетяна Шелеметьєва.

Авторка: Регіна Чендиріна.

Князь Святослав Ігорович (Хоробрий)

Львівське телебачення. Випуск програми "Автограф" від 29 серпня 2000 року присвячений інтерв’ю з бандуристом-кобзарем Михайлом Бараном.

На відео: виступ Михайла Барана, виконання на бандурі народні пісні; бандурист розповідає про творчий шлях, спогади про річку Ятрань, збір етнографічного пісенного матеріалу, особливості інструменту бандура; графіка Михайла Барана, фотографії з особистого архіву родини Баран.

Ведучий — заслужений журналіст України Василь Глинчак.

Довідка: Михайло Баран — український бандурист, художник і скульптор, заслужений діяч мистецтв України, один із провідних популяризаторів кобзарського та хорового мистецтва на Львівщині другої половини ХХ століття. Засновник та керівник низки аматорських капел і ансамблів, а також ініціатор створення громадських музеїв. У 1965 році сформував сімейне тріо бандуристів "Жайвори", гастрольна діяльність якого охопила Україну та низку європейських і позаєвропейських країн. Творча спадщина митця включає поетичні та музичні твори, графіку та роботи в царині сакрального живопису.

"Автограф": бандурист Михайло Баран

Львів, 1994 рік. Львівське телебачення, програма "Обереги пам’яті".

Журналіст Ярослав Фейло разом з гостями студії правозахисником Іваном Гелем і лікарем Михайлом Павловським згадують голову Львівського міськвиконкому Богдана Котика.
У передачі використані фотографії Богдана Котика.

Довідка: Богдан Котик (1936 – 1991) – голова Львівського міськвиконкому, народний депутат України першого демократичного скликання. На посаді голови виконавчого комітету Львівської міської ради ще в радянський час (1989-1990 роки) займав проукраїнську патріотичну позицію. За його ініціативи у Львові демонтували пам’ятник Леніну. Богдан Котик також сприяв виходу із підпілля УГКЦ, у 1989 році підтримав організацію маніфестації на річницю окупації Галичини радянськими військами, ініціював виготовлення на львівських підприємствах товарів, яких потребували люди. Помер раптово від серцевого нападу. 


Пам’яті Богдана Котика

Харків, 1976 рік. Харківське телебачення.

Фільм "Вісь життя" про слюсаря-лекальника Харківського електромеханічного заводу (ХЕМЗ), героя Соціалістичної праці Леоніда Глущенка.

Фільм російською мовою.


Вісь життя Леоніда Глущенка

"Поділля-центр", 2003 рік. Випуск програми "Алегро. Музика у серці" присвячений поету-пісняру Мирославу Воньо.

На відео: інтерв’ю, Мирослав Воньо розповідає про свій життєвий та творчий шлях, популярність пісень, українську естраду; фрагменти кліпів провідних виконавців української естради з піснями на його слова.

Ведуча — Ольга Княжна.

Довідка: Мирослав Воньо — український поет-пісняр, автор численних текстів до популярних естрадних і народних пісень, працює у сфері професійного музичного мистецтва з кінця 1960-х років. У творчому доробку автора понад 400 пісенних текстів, багато з яких увійшли до репертуару провідних українських виконавців та хорових колективів. Серед виконавців, що виконували пісні на його слова: Софія Ротару, Оксана Білозір, Дмитро Гнатюк, Іван Попович, Віталій Білоножко, а також ансамблі "Верховина", "Козаки Поділля" та "Смерічка".

Поет-пісняр Мирослав Воньо

Волинська область, хутір Фальків, 2012 рік. Волинське телебачення.

Програма "Василь Простопчук: "Людина веселої вдачі" про поета Василя Простопчука, його музей-садибу "Подалі від ближнього", де він зібрав колекцію предметів народного побуту і творів соціалістичного реалізму. Поет розказує про ідею створення такої садиби, цитує свої вірші. Гості садиби розважаються, частуються.

На відео: прапори, плакати, вимпели, скульптури Леніна, Чкалова, огорожа і стіни розписані радянськими лозунгами і портретами радянських діячів, цитати з відомих віршів, скульптура "Чорнобильська мама", пам’ятник молодому Шевченкові та інше.

В передачі використаний фрагмент вистави "Неминуча" (автор Василь Простопчук)  в постановці акторів Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Шевченка

Коментарі: голова Волинської організації Спілки письменників України Олег Потурай; письменник Петро Коробчук; письменниця Ніна Горик; директор Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Шевченка Анатолій Глива; польський письменник Лєшек Енгулькінг; голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук; голова Спілки письменників Литви Антанас Йонінас.


Василь Простопчук: "Людина веселої вдачі"

Луцьк, 1995 рік. Волинське телебачення.

Творчий вечір поета, заслуженого журналіста України Василя Простопчука "Білі метілі", частина 2. 

Вечір відбувається в приміщенні Волинського академічного обласного музично-драматичного театру імені Т. Шевченка. Участь беруть композитори і виконавці Людмила Матвійчук, Петро Свист, Олег Марцинківський, Микола Свидюк, Антоніна і Світлана Мареничі, Павло Зібров, Іво Бобул, Лілія Сандулеса.

Ведуча вечора Віра Малунова зачитує вітання від поета Івана Драча, від літературознавця і народного депутата України Миколи Жулинського, від головного редактора журналу «Київ», секретаря Спілки письменників України Петра Перебийноса.

Василя Простапчука вітають перший заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Шевчук, заступник голови Луцького міськвиконкому Святослав Кравчук.

Народна артистка України Людмила Приходько запрошує на сцену родину Василя Простапчука, родичі дарують коровай, квіти, портрет поета.

Заключний номер концерту.


"Білі метілі" Василя Простопчука

Волинське телебачення. Випуск програми "Політичний записник" від 10 листопада 2005 року.

Гість студії народний депутат України, голова Української Народної Партії Юрій Костенко. Тема розмови: "Чи потрібна на виборах самостійна правоцентристська сила?"

Ведуча — Галина Старцева.

Довідка: Юрій Костенко — український політик національно-демократичного спрямування, багаторічний лідер Українського Народного Руху та голова Української Народної Партті. У 1990–2000-х роках послідовно відстоював проєвропейський курс України, питання екологічної та ядерної безпеки, очолював урядові структури, пов’язані з охороною довкілля та ядерною політикою. Автор фундаментальної праці про історію ядерного роззброєння України, у якій наголошує на зміцненні національної безпеки та необхідності самостійної зовнішньої політики.

Народний Рух: інтерв’ю з Юрієм Костенком

Черкаське телебачення. Випуск програми "Обличчя "Золотої книги'" від 20 грудня 2000 року присвячений інтерв’ю з народною артисткою України Ольгою Павловською.

На відео: фотоархів родини Павловської, краєвиди Черкащини, фрагменти відеозаписів виступів Ольги Павловської, виконує пісню "Степом, степом"; студія, інтерв’ю з Ольгою Павловською, розповідає про свій голос, творчий шлях, участь в ансамблі "Росава"; колеги Павловської розповідають про співачку.

Коментарі: народна артистка України Ольга Павловська; акторки Черкаської обласної філармонії Тетяна Брик, Любов Пономаренко, Лариса Петрина; керівник ансамблю "Росава" обласної філармонії, заслужений артист України Микола Петрина.

Ведуча — Катерина Таран.

Довідка: Ольга Павловська — українська співачка, народна артистка України, лауреатка Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка. Солістка Черкаського державного заслуженого українського народного хору, відома виконанням творів Анатолія Пашкевича та Івана Сльоти, що увійшли до золотого фонду української пісні. Нагороджена орденом "За заслуги" III ступеня.

Ольга Павловська — голос Черкаської філармонії 

Львівське телебачення. Випуск програми “Незабутні” від 10 жовтня 1987 року присвячений художниці Олені Кульчицькій. 

На відео: музей Олени Кульчицької, картини, екстер’єр будинку, меморіальна таблиця, експонати; мольберт, фотографії, пензлі, книжки, альбоми, дереворити, килими, емалеві роботи; директорка музею Софія Титар проводить екскурсію для відвідувачів і розповідає про художницю; ткацький верстат, житлові кімнати, книги, які ілюструвала Олена Кульчицька; крупні плани картин. 

Коментарі: народний художник УРСР Емануїл Мисько; директорка музею Олени Кульчицької Софія Титар; мистецтвознавиця Христина Саноцька. 

Довідка: Олена Кульчицька — українська художниця, графік і педагог, народна художниця УРСР. Авторка понад чотирьох тисяч робіт у галузі живопису, графіки, килимарства та книжкової ілюстрації, що сформували національну школу українського мистецтва XX століття. Викладала в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (нині Українська академія друкарства), очолювала відділ народного мистецтва Львівського етнографічного музею. 

Персоналії