2010 рік, сюжет "Культура втрачає Поплавського" про музичну кар'єру народного артиста, політика, ректора Михайла Поплавського. 

На відео: кадри з кулінарного шоу та концертів, Поплавський за кермом комбайна та в шахті, кадри з кліпа "Юний орел", фото з мітингів в підтримку Поплавського, кадри з мюзикла, квитки на останній концерт Поплавського, фанати, 95-й квартал, танці, концерт, стендап журналістки, Леонід Черновецький співає. 

Коментарі: продюсер, Володимир Бебешко; Михайло Поплавський; прихильники Анна та Денис Климови, Людмила Ковальчук-Новосад; психоаналітик Світлана Уварова.

Музична кар'єра Михайла Поплавського

2015 рік, Національна телекомпанія України. Передача "Смолоспик" присвячена дисиденту і правозахиснику Василеві Макуху, який приніс себе в жертву, протистуючи проти вводу радянських військ до Чехословаччини.

На відео: заставки, стара кінохроніка (Київ, дореволюційне село, села Карів Львівської області), архівні фотографії та документи Василя Макуха, кладовище.
Про життя та подвиг Василя Макуха згадують його побратими, друзі та рідні: племінники Петро Макух, Ярослава Осмиловська, Меланія Клебан, Іван Кулінич; сусіди родини Микола Дацишин та Теодозія Дацишин; землячка МАрія Шевчук; дослідник життя Василя Макуха Олександр Кутенко; художник, поет, земляк Степан Івасейко; заступниця директора музею "Смолоскип" з наукової роботи Людмила Огнєва; колишня політув'язнена Марія Кушпета-Петрончук; науковий працівник Галузевого державного архіву СБУ Ярослав Антонюк; дружина побратима Івана Гуменюка Ганна Гуменюк; колишній політв'язень Іван Мігус; заввіділом Дніпропетровського Національного музею Дмитра Яворницького Надія Шейміна; краєзнавець, дослідник життя та лауреат премії Олекси Гірника Михайло Іщенко; настоятель храму Антонія і Феодосія в м. Дніпропетровськ Олександр Сербін.

Автор: Олександр Рябокрис за участю Андрія Данильченка.

Довідка: Василь Макух — український дисидент, воїн Української повстанської армії (УПА) і правозахисник, відомий протестом проти радянської влади. У 1968 році він публічно здійснив самоспалення на Хрещатику в Києві, протестуючи проти радянської окупації і русіфікації України та проти агресії СРСР проти Чехословаччини.

Смолоскип: Василь Макух

Тернопільське телебачення. Випуск програми "Вони прославили наш край" від 15 січня 2012 року присвячений провіднику українського націоналізму Ярославу Стецьку.

На відео: Тернопільщина, різні плани; архівні відео з Ярославом Стецьком; експозиція музейного комплексу, присвячена Стецьку; дослідники розповідають про ідеолога; друковані видання музею.

Коментарі: кандидат історичних наук Федір Полянський; директор меморіального музейного комплексу Ярослава Стецька Мирон Сагайдак.

Довідка: Ярослав Стецько — український політичний діяч, ідеолог і провідник Організації українських націоналістів, один з авторів Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року та голова Українського державного правління. Після ув’язнення в німецькому концтаборі Заксенгаузен очолив Антибільшовицький блок народів і Провід ОУН(б), відіграючи важливу роль у міжнародній антикомуністичній діяльності української політичної еміграції.

Ярослав Стецько — провідник українського націоналізму

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1995 рік. 

Телефільм "Перший серед рівних" присвячений життєвому та творчому шляху українського драматурга, актора та композитора Марка Кропивницького. 

На відео: Кіровоград (зараз місто Кропивницький), різні плани міста, пам’ятні таблиці, присвячені українському драматургу; фотографії Марка Кропивницького; будинок бабусі Кропивницького, церква, де у юності співав у хорі; Михайло Барський розповідає про початок творчого шляху Марка Кропивницького, розповідь супроводжують фотографії різних років композитора; коментарі митців про феномен та внесок в українську культуру Марка Кропивницького. 

Коментарі: головний режисер Кіровоградського музично-драматичного театру Михайло Барський; актори Кіровоградського музично-драматичного театру Марина Єніна, Володимир Миронович; режисер Київського театру драми та комедії Олексій Лісовець; актори Київського театру драми та комедії Олександр Ганноченко, Валентин Шестопалов; мистецтвознавець Аркадій Драк. 

У фільмі використано матеріали Державного кінофотофоноархіву України. 

Довідка: Марко Кропивницький — український драматург, актор, режисер і театральний діяч, з ім’ям якого пов’язують становлення професійного українського театру в Наддніпрянській Україні. Став одним із засновників театру корифеїв, сформував національну акторську школу та створив низку драматичних творів, що визначили подальший розвиток української сцени. Його діяльність мала ключове значення для утвердження української театральної культури як самостійного мистецького явища. 

Творчий шлях Марка Кропивницького 

Львівське телебачення. Передача "Третє тисячоліття" ("Поза простором і часом. Карло Звіринський") від 28 вересня 1997 року, присвячена українському живописцю Карло Звіринському. 

На відео: фотографії Звіринського, майстерня, інтерв’ю з митцями та друзями Карло Звіринського; картини Звіринського, різні плани. 

Коментарі: директор галереї "Гердан" Юрко Бойко; доктор медичних наук Олександр Кіцера; заслужений художник України Володимир Патик; заслужені художники України Андрій Бокотей, Данило Довбошинський, Олег Мінько; художник Роман Петрук; письменник Ігор Калинець. 

Довідка: Карло Звіринський — український живописець, графік, іконописець і педагог, представник львівської мистецької школи. Викладач Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва, засновник неформальної "підпільної академії", де формував нове покоління українських митців. Його творчість і педагогічна діяльність відіграє важливу роль у розвитку українського мистецького середовища другої половини ХХ століття. 

Карло Звіринський: "підпільна академія" живопису  

1999 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм "Тарас Шевченко в Петербурзі" .

На відео народний артист України Валерій Івченко розповідає про життя та творчість Тараса Шевченка за часи життя в Петербурзі: знайомство з митцями Іваном Сошенком та Олександром Григоровичем, викуп з кріпатства, навчання в Академії мистецтв, першу збірку "Кобзаря", арешт Кирило-Мефодіївського братства. Кадри Петербурга; будинок, де жив Шевченко; Алея статуй, де часто малював; картини, написані в той час.

"Тарас Шевченко у Петербурзі"

2014 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм "Доля. Григір Тютюнник. Повна душа болю" присвячений українському письменнику та перекладачу. Частина 2

На відео: заставки, архівні фотографії письменника, чоно-біла хроніка, звучать рядки з творів Григіра Тютюнника, листування з братом Григорієм, запис голосу письменника. 
Колеги, друзі та родичі Тютюнника згадують про його дитячі та молоді роки, його становлення, як молодого автора - новеліста: колишній головний редактор видавництва "Молодь" Володимир Біленко; письменник, колишній редактор видавництва "Молодь" Петро Кравчук; поет, художник Григорій Булах; письменник Василь Шкляр; однокласниця Григора Тютюнника Ольга Пушко; двоюрідна сестра, завідувачка шкільним музеєм Г. Тютюнника Віра Кулачкіна; письменник, академік НАНУ Іван Дзюба; вчителька Шилівської школи Ніна Бойко; сусідка родини Тютюнників Олена Сліпець-Голяченко; поет Дмитро Чередніченко; письменники Анатолій та Євдокія Дімарови; поетеса Галина Кирпа; журналіст, письменник Микола Сорока.

Григір Тютюнник. Повна душа болю. Фільм 2

2014 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм "Доля. Григір Тютюнник. Коріння" присвячений українському письменнику та перекладачу. Частина 1

На відео: заставки, архівні фотографії письменника, чоно-біла хроніка, звучать рядки з творів Григіра Тютюнника, листування з братом Григорієм, запис голосу письменника. 
Колеги, друзі та родичі Тютюнника згадують про його дитячі та молоді роки, його становлення, як молодого автора - новеліста: колишній головний редактор видавництва "Молодь" Володимир Біленко; письменник, колишній редактор видавництва "Молодь" Петро Кравчук; поет, художник Григорій Булах; письменник Василь Шкляр; однокласниця Григора Тютюнника Ольга Пушко; двоюрідна сестра, завідувачка шкільним музеєм Г. Тютюнника Віра Кулачкіна; письменник, академік НАНУ Іван Дзюба; вчителька Шилівської школи Ніна Бойко; сусідка родини Тютюнників Олена Сліпець-Голяченко; поет Дмитро Чередніченко; письменники Анатолій та Євдокія Дімарови; поетеса Галина Кирпа; журналіст, письменник Микола Сорока.

Григір Тютюнник. Коріння. Фільм 1

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1978 рік. 

Фільм із циклу "Автографи композиторів" присвячений заслуженому діячеві мистецтв УРСР, композитору Глібу Таранову. 

На відео інтерв’ю з Глібом Тарановим у його музичному кабінеті, демонструє навички своїх учнів, розповідає про класичні твори та взаємодію оркестру, джерела творчого натхнення, виконує твори Бетховена. 

Довідка: Гліб Таранов — український радянський композитор і педагог, професор, доктор мистецтвознавства, Заслужений діяч мистецтв УРСР. Автор опери "Льодове побоїще", дев’яти симфоній, симфонічних поем, концертів, камерних і хорових творів. 

Гліб Таранов: інтерв’ю з композитором 

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1994 рік.

Телефільм присвячений біографії та творчості українського композитора Бориса Лятошинського.

На відео: краєвиди Житомира, різні плани вулиць, будинок, де народився Борис Лятошинський; фотографії композитора; екскурсія освітніми закладами, де навчався Борис Лятошинський; твори композитора; балетна постановка Київського театру пластичної драми (художня керівниця — Віра Мішньова) під музику авторства Бориса Лятошинського; процесія поховання.

Коментарі: племінниця композитора, викладачка Національної музичної академії України Ія Царевич; композитори Євген Станкович, Олександр Канерштейн; піаніст Борис Деменко; головний диригент Київського камерного хору імені Бориса Лятошинського Віктор Іконник.

Режисер — В’ячеслав Скворцов.

У фільмі прозвучали фрагменти з творів композитора різних років.

Композитор Борис Лятошинський

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1988 рік.

Документальний фільм "І знову я належу не собі" присвячений Богдану Ступці у форматі монологу самого артиста — про акторську професію та його світогляд у творчості.

На відео інтерв’ю з актором, уривки з фільмів і вистав, прогулянка Львовом із Богданом Ступкою.

Коментарі: радянські актори Михайло Ульянов та Сергій Бондарчук; український режисер Юрій Іллєнко; український актор Богдан Ступка.

Використані фрагменти з вистав і фільмів: "Енеїда", "Майстер та Маргарита", "Діти сонця", "Сковорода", "Білий птах з чорною ознакою", "Червоні дзвони".

Довідка: Богдан Ступка — актор театру і кіно, Герой України, лауреат численних театральних премій та орденів. Народився в Куликові, згодом родина переїхала до Львова. Зіграв у понад ста фільмах та виконав понад п’ятдесят театральних ролей, обіймав посади міністра культури України та керівника Національного театру імені Івана Франка. Помер 22 липня 2012 року після тривалої хвороби.

Богдан Ступка "І знову я належу не собі"

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1981 рік.

Фільм присвячений українському вченому, президентові АН УРСР Олександру Богомольцю.

На відео: розповідь про біографію та дослідницький шлях Олександра Богомольця, коментарі колег ученого про його наукові здобутки. Містить чорно-білі радянські хроніки за участю Олександра Богомольця.

Коментарі: член-кореспондент АН УРСР, син ученого Олег Богомолець; академіки АН УРСР та АМН СРСР Микола Федоров, Василь Комісаренко, Дмитро Чеботарьов, Микола Горєв, Платон Костюк; учениця вченого Катерина Череповська.

Фільм озвучено російською мовою.

Довідка: Олександр Богомолець — український радянський патофізіолог, президент АН УРСР, засновник української школи патологічної фізіології та організатор провідних науково-дослідних установ медичного профілю. Розробив учення про фізіологічну систему сполучної тканини та створив антиретикулярну цитотоксичну сироватку. Його праці з ендокринології, імунології, геронтології та переливання крові істотно вплинули на розвиток експериментальної та клінічної медицини ХХ століття.

Персоналії