Національна телерадіокомпанія України, 2007 рік.

Випуск програми "Не хлібом єдиним" присвячений літературному спадку та інтерв'ю з поетом Дмитром Павличком.

На відео: інтерв’ю з Дмитром Павличком, демонструє свої друковані видання, бібліотеку; кабінет поета, розповідає про процес творення; поети діляться враженнями від поезії Дмитра Павличка; пісні на слова Дмитра Васильовича.

Коментарі: поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитро Павличко; поети Станіслав Чернілевський та Андрій Бондар.

Ведуча — Теодозія Зарівна.

Довідка: Дмитро Павличко — один із ключових поетів української літератури другої половини XX — початку XXI століття, чия творчість поєднала класичну форму (сонет, поему) з гострою історичною, національною та моральною проблематикою. Його поезія та переклади стали важливим інструментом утвердження української мови в світовому культурному контексті та формування модерної української літературної традиції. Павличко відіграв визначальну роль у збереженні спадкоємності між європейською класикою та українським поетичним каноном.


Літературний спадок Дмитра Павличка

Львівське телебачення, літературно-драматична редакція. Випуск програми "Автограф" від 26 червня 1993 року присвячено письменнику Григорію Нудьзі з нагоди 80-річного ювілею.

На відео: помешкання Григорія Нудьги, його книги, фотографії, запис інтерв’ю; Григорій Нудьга розповідає про вивчення української культури; студія, афіша святкування 80-річного ювілею, ювілей, люди в залі — Роман Кудлик, Андрій Содомора, вітання Івана Денисюка; документи, що свідчать про козацьке походження Нудьги, родинні фотографії; розповідь автора про друга Тараса Шевченка Григорія Вашкевича, про роботу в архівах, віднайдення старих книг, роботу з джерелами, про голод 1932–1933 років і власну діяльність та становище в контексті Голодомору; журналіст Анатолій Нестеренко розповідає про вступ Нудьги до Харківського університету, зачитує матеріал з газети "Літературна Україна"; декламація онуки письменника улюблених віршів діда, які він читав на Колимі; спогади про зустріч Григорія Нудьги з Максимом Рильським; видання праць Григорія Нудьги "Республіка козаків"; звучать пісні "Їхав козак за Дунай" в інтерпретації Бетховена і Рея Керрола ("Козацьке Ча-ча-ча").

Коментарі: доктор філологічних наук Микола Ільницький; письменник Ростислав Братунь.

Журналісти — Анатолій Нестеренко, Микола Петренко.

Довідка: Григорій Антонович Нудьга — український літературознавець, фольклорист і музикознавець, дослідник літературно-фольклорних взаємин та історії української пісні, кандидат філологічних наук, почесний член НТШ. Його науковий доробок охоплює фундаментальні праці з жанрології та антологістики, зокрема збірник "Пісні та романси українських поетів", монографії "Пародія в українській літературі" і "Українська балада". Репресований у 1945 році та в’язень ГУЛАГу, після реабілітації працював у Львові, однак залишався обмеженим у науковій кар’єрі попри міжнародне визнання.

Письменник Григорій Нудьга

Сумське телебачення. Передача "Сузір’я Слобожанщини. Музика — його стихія" від 24 лютого 2006 року присвячена композитору Євгену Карпенку.

На відео: виступ хору, диригує Євген Карпенко; коментарі колег про діяльність та творчість Євгена Карпенка; інтерв’ю з композитором, розповідає про життя в Харкові, написання музики, музичний фольклор Сумщини; збірки пісень авторства Карпенка; архівні записи виступів хору у філармонії.

Коментарі: композитор, доцент кафедри мистецтвознавства Сумського педагогічного університету Євген Карпенко; кандидат педагогічних наук Алім Кричківський; заслужений діяч мистецтв України Іван Заболотний; заступниця декана факультету мистецтв Сумського педагогічного університету Світлана Крамська.

Довідка: Євген Карпенко — український композитор, хоровий диригент і педагог, чия діяльність пов’язана з розвитком професійної хорової освіти, музичної педагогіки та композиторської школи Сумщини другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Його творчий доробок охоплює хорові твори, обробки регіонального фольклору, вокально-хорову музику для дітей і юнацтва та дитячі опери.

Композитор Євген Карпенко

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1989 рік.

Документальний фільм "Розкажи мені..." присвячений пам`яті українського прозаїка — одного з найкращих майстрів новели ХХ століття Григорія Косинки (справжнє прізвище — Стрілець). Розповідається про трагічну життєву долю митця як письменника, представника Розстріляного відродження, знищеного сталінським режимом.

На відео: архівний запис кіноплівки з Григорієм Косинкою; фотографії з архіву родини Стрілець; газети з розстрільними списками; фрагменти фільму "Політика" за сценарієм твору Григорія Косинки; розповіді про репресування митця; квартира родини Стрілець.

У фільмі використані фрагменти з кінофільму "Політика" режисера Бориса Савченка.

Коментарі: дружина Григорія Косинки Тамара Мороз-Стрілець; письменник Григорій Штонь; історик-краєзнавець Людмила Проценко; художник і письменник Юрій Логвин; студент Михайло Горловий; диктор Українського радіо Петро Бойко.

Довідка: Григорій Косинка (Стрілець) — український письменник-новеліст доби "Розстріляного відродження", учасник літературних об’єднань "Гроно" та "Ланка" (МАРС). Заарештований 5 листопада 1934 року і розстріляний 15 грудня 1934 року в Києві, 1957 року реабілітований посмертно. Основні збірки новел: "На золотих богів", "В житах", "Політика", а також заборонена цензурою збірка "Серце" (підготовлена до друку 1933 року). Феномен Косинки визначає модернізована імпресіоністично-експресіоністична новела з уривчастою "кінематографічною" оповіддю, стислістю фрази та фокусом на травматичному досвіді революції та громадянської війни в українському селі.

Розстріляне відродження: Григорій Косинка

Чернігівське телебачення, 2008 рік. Випуск програми "Два кольори" присвячений українському хормейстеру та педагогу Любомиру Боднаруку.

На відео: прогулянка Черніговом; інтерв’ю з Любомиром Боднаруком, розповідає про свою музичну кар’єру, життя та створення ансамблів на Чернігівщині; родина Боднарук, інтерв’ю вдома, розповідь про знайомство з дружиною; Любов Боднарук розповідає про чоловіка; коментарі доньки про батька.

Коментарі: хормейстер Любомир Боднарук; дружина, редакторка обласного телебачення Любов Боднарук; донька, заслужена артистка України Жанна Боднарук-Карпенко; зять, композитор-аранжувальник Анатолій Карпенко.

Ведуча — Тетяна Федорова.

Довідка: Любомир Боднарук — український хормейстер, диригент і педагог, Заслужений діяч мистецтв України, чия професійна діяльність із 1979 року була тісно пов’язана з музичним життям Чернігова. Засновник і багаторічний художній керівник та головний диригент Чернігівського камерного хору імені Дмитра Бортнянського, який здобув визнання на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Його внесок охоплює розвиток академічного хорового виконавства, музичної освіти та популяризацію української духовної і класичної хорової спадщини.

Хормейстер Любомир Боднарук

11 січня 2003 рік, Київ.

Сюжет про святкування 90-го ювілею останнього командира УПА Василя Кука. Хоровод навколо ювіляра, глядачі в залі, архівні фото та відео УПА, промова Василя Кука.

90-річний ювілей Василя Кука

У програмі "Відлуння" брав участь Василь Кук — генерал-хорунжий, заступник Романа Шухевича. Розповідає про Шухевича, про те, яким його пам'ятає. Авторка і ведуча програми — Тамара Шаповалова. 

Степан Кук — український військовий діяч, один із керівників українського національно-визвольного руху, генерал-хорунжий, керівник УПА-південь, головнокомандувач УПА з 1950 по 1954 року (після загибелі Романа Шухевича). Був взятий у полон військами Міністерства державної безпеки СРСР та без вироку суду провів провів у в’язницях 6 років. Останні роки свого життя мешкав у Києві. Помер 9 вересня 2007 року. 

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові. Український політик, громадський та державний діяч. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН, генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943-1950 рр.), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943-1950 рр.). Борець за незалежність України у XX cтолітті. Загинув Шухевич 5 березня 1950-го року під час спецоперації радянських спецслужб щодо його затримання.

Василь Кук — генерал-хорунжий УПА про Романа Шухевича

Національна телерадіокомпанія України, 2002 рік.

Випуск "Читателю мій, наставнику добрий.." програми "Герої України" присвячений заслуженій вчительці України, Герою України Тамарі Прошкуратовій.

На відео: нагорода "Герой України", крупний план; Черкаська область, Драбівський район, школа; Тамара Прошкуратова за роботою, демонстрація методик для викладання навчального матеріалу; уроки; родина Прошкуратових, інтерв’ю; фотографії з особистого архіву родини; промова Тамари Прошкуратової; виступ Леонід Кучма; навчальні видання авторства Тамари Прошкуратової.

Коментарі: директорка Драбівської школи Ольга Кравченко; заслужена вчителька України, Герой України Тамара Прошкуратова; голова Драбівського районного відділу освіти О. Снітко; педагог, поетеса Валентина Ступаченко.

Журналістка — Лідія Луценко.

Довідка: Тамара Прошкуратова — українська педагогиня і політична діячка, народний депутат України IV скликання, перша жінка-вчитель в Україні, удостоєна звання Герой України за внесок у розвиток національної освіти та впровадження інтегрованих методик навчання. Її професійна діяльність поєднала багаторічну педагогічну практику, авторство навчально-методичних посібників і роботу у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Тамара Прошкуратова — заслужена вчителька України

Чернігівське телебачення. Випуск програми "Чернігівщина в житті славетних" від 7 червня 2008 року присвячений богослову Стефан Яворський.

На відео: місто Ніжин; стародруки; музейна експозиція; розповідь про біографію Стефана Яворського.

Коментар: завідувач музею рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Морозов.

Авторка і ведуча — Тетяна Миргородська.

Довідка: Стефан Яворський — богослов, філософ і проповідник києво-могилянської традиції, який після навчання в Києво-Могилянському колегіумі та студій у єзуїтських осередках Речі Посполитої викладав у Києві поетику, риторику, філософію і богослов'я. У 1701–1721 роках він очолював Російську православну церкву як місцеблюститель патріаршого престолу, а після створення Святійшого синоду став його першим президентом, водночас підтримуючи автономію церковної влади та критикуючи окремі аспекти церковної реформи Петра I. Його спадщина охоплює понад 300 проповідей, полемічний трактат "Камінь віри" і філософський курс барокової схоластики з розробкою логіки, теорії пізнання та натурфілософських проблем у межах києво-могилянської інтелектуальної культури.

Богослов Стефан Яворський

22 квітня 2024 рік, Кропивницький.

На відео інтерв'ю з учасником 28-ї Української антарктичної експедиції на дослідницькій станції "Академік Вернадський", метеорологом Дмитром Кричуном. Показує мапу, домашній музей, зйомки Антарктиди з власного архіву.

Інтерв'ю з учасником антарктичної експедиції

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1983 рік.

Фільм "Я — Довженко" до 90-ліття від дня народження присвячений життю та творчості українського кінорежисера і письменника Олександра Довженка.

На відео: біографія Олександра Довженка; люди діляться враженнями від творчості кінорежисера; історія створення фільму "Аероград", уривок з фільму; цитати Довженка, використані для пропаганди; уривки з щоденників та творів; кадри з будівництва ГЕС; краєвиди Києва; фотографії зі зйомок фільмів, фотографії Олександра Довженка; історія створення фільму "Щорс"; розповідь про любов Довженка до Києва; вплив Вірменії на творчість Довженка; історія створення фільму "Земля", уривки з фільму; презентація фільмів на міжнародній виставці в Брюсселі, коментарі кінознавців; друковані видання Олександра Довженка, коментарі про його письменницьку діяльність; виступ Олександра Довженка у часи німецько-радянської війни; чорно-білі хроніки доби Другої світової війни (містить чутливі кадри).

Коментарі: письменник Віктор Шкловський; актор, виконавець головної ролі у фільмі "Щорс" Євген Самойлов; письменник Олесь Гончар; кінорежисер Левон Ісаакян; кінорежисер Тимофій Левчук; кінорежисерка Джемма Фірсова; кіноператор Валентин Орлянкін; льотчик-космонавт СРСР Олексій Леонов.

Фільм озвучено російською мовою. Містить елементи радянської пропаганди, використані кадри з провідних архівів СРСР і музею кіностудії імені Олександра Довженка.

Режисерка — Елена Машкара.

Фільм "Я — Довженко" 

2008 рік, Вінницька обласна державна телерадіокомпанія. Документальний фільм "Шлях до себе" присвячений українському поету-шістдесятнику, дисиденту Василю Стусу. В ролі Василя Стуса — Олександр Радько.

На відео: заставки, інтерв'ю з сином поета Дмитром Стусом, використано матеріали історико-документального циклу "Невідома Україна", архівні відео- та фотоматеріали, пам'ятник Стусу у Вінниці. Коментар: Параска Семенюк; Семен Сіньковський; директор Рахнівської ЗОШ Дмитро Омелянчук.

Персоналії