Волинська регіональна дирекція, ПАТ "НСТУ", 2017 рік. Фільм "Український геній Михайла Косача" розповідає про наукову, етнографічну, творчу діяльність українського вченого, брата Лесі Українки Михайла Косача.

На відео: музей Лесі Українки в Києві; Театральний майдан у Луцьку; різдвяний вертеп; пам’ятник Лесі Українці; лист Михайла Косача Лесі Українці; світлини Михайла Косача; Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки; експонати музею; книга Ольги Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчості"; переклад Михайла Косача "Вечорниць" Миколи Гоголя; покладання квітів до пам’ятника Т. Шевченку; Червоний корпус КНУ ім. Т. Шевченка; листи Лесі Українки до Михайла Косача; погруддя Лесі Українки біля корпусу ВНУ; рукопис "Лісової пісні"; світлини Михайла Косача і членів його сім'ї різних періодів; поетична антологія "Українська Муза"; газета "Зоря"; читальний зал Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка; майдан Незалежності; видання Грицька Григоренка — дружини Михайла Косача; головний корпус ВНУ; стереоскоп; могила Михайла Косача.

Про Михайла Косача розповідають: завідувачка Музею Лесі Українки (м. Київ) Ірина Щукіна; завідувачка Музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету (нині — Волинський національний університет імені Лесі Українки) Тетяна Данилюк-Терещук; наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Алла Диба; кандидат філологічних наук Сергій Романов (м. Луцьк); кандидат фізико-математичних наук Володимир Шевчук (м. Львів).

Над фільмом працювали: наукова консультантка — лесезнавиця, кандидатка філологічних наук Лариса Мірошниченко; авторка сценарію і режисерка — Марія Андрушко; редакторка — Ольга Куліш; оператор-постановник — Валерій Фетисов; асистент оператора — Микола Дмитрук; режисерка монтажу — Анжела Шабала; графіка Миколи Кушнірука; запис звуку в студії Світлани Рибальченко.

Довідка: Михайло Косач — письменник, перекладач, фізик, математик, винахідник, метеоролог, брат Лесі Українки, племінник Михайла Драгоманова, чоловік письменниці Грицька Григоренка (справжнє ім'я — Олександра Судовщикова-Косач).

Вчений Михайло Косач

Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія, 2010 рік. Випуск програми "Актуальне інтерв'ю" присвячений інтерв'ю з українським філософом, громадським діячем, академіком НАН України, довіреною особою кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко Мирославом Поповичем, під час якого він обговорив такі питання: актуальні проблеми українців; національна традиція українців; споконвічне прагнення до свободи; відсутність політичної культури; відкритий лист до президента Віктора Ющенка; другий тур президентських виборів 2010 року; чим імпонує передвиборча програма Юлії Тимошенко; стан сучасної науки; перспективи держави та інші.

Над програмою працювали: Лариса Михальська, Олеся Флисак, Іван Довганик, Володимир Заболотний, Роман Стасишин, Сергій Огородник, Павло Шмігельський.

Довідка: Мирослав Попович — український філософ, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, професор, педагог, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (2001–2018 рр.), автор книги "Нарис історії культури України", за яку здобув Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

Інтерв'ю з Мирославом Поповичем

31 жовтня 2014 року. Волинське телебачення. Передача "Вишиваний світ Юрія Савки" з телециклу "Роки і долі" розповідає про життя і творчість майстра художньої вишивки Юрія Савки. У матеріалі показано урочистості у краєзнавчому музеї з нагоди 80-річчя майстра, а також його творчі роботи — рушники, картини, сорочки, краватки та інші вишиті вироби.

Про Юрія Савку, його творчість і життєвий шлях розповідають: дружина Валентина Скубко, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Микола Кучерепа, директор Сарненського історико-етнографічного музею Раїса Тишкевич, громадська діячка Катерина Шаварова, поетеса Наталія Бугай, членкиня Асоціації незалежних письменників Волині імені Петра Чубинського Марія Пишук та сам Юрій Савка.

Над передачею працювали: Інна Кулініч, Оксана Шаблевська, Віталій Райхерт, Валерій Фетисов, Ніна Долінчук, Анжела Шабала.

"Вишиваний світ Юрія Савки": 80-річчя майстра

2007 рік. Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Відверті діалоги" — інтерв'ю з Олегом Германом, письменником, громадським діячем, проректором з гуманітарних питань Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. 

У розмові він розповідає про роботу зі студентами, життя, творчість, талант і колег, а також про співпрацю з іншими митцями. Олег Герман говорить про поезію та творчий шлях Бориса Демківа, читає власні вірші, співає та грає на гітарі.

Над передачею працювали: авторка і ведуча Лариса Михальська, режисерка Ірина Береза, оператор Сергій Русаков, звукорежисер Володимир Заболотний, інженер відеомонтажу Іван Козоріз.

"Відверті діалоги": Олег Герман

2012 рік. Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Випуск передачі "Вони прославили наш край" присвячений Олександру Смакулі — фізику, винахіднику, уродженцю села Доброводи на Тернопільщині. 

У передачі розповідається про винаходи та наукові дослідження Олександра Смакули, його життя за межами України та обставини, через які він опинився далеко від рідної землі. Йдеться також про використання його наукових розробок у військових цілях. У матеріалі показано краєвиди села, рідну хату вченого, гору Смакули, архівні фотографії та пам'ятні місця, пов'язані з його ім'ям.

Про життя і наукову діяльність Олександра Смакули розповідають: його племінники Петро Смакула та Євгенія Смакула-Бабовал, доктор технічних наук, професор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Ігор Луців, виконавчий директор фонду Олександра Смакули Василь Липовецький та директорка Добриводівського технічного ліцею імені Олександра Смакули Любов Каплун.

Над передачею працювали: авторка Лілія Музя, оператор Василь Панчук, звукорежисер Андрій Капуста, інженер відеомонтажу Іван Козоріз.

Олександр Смакула: історія вченого з Тернопільщини

2010 рік, Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Скарби роду" розповідає про Василя Казновецького із села Млинівці на Тернопільщині, заслуженого майстра народної творчості, який займається рогозоплетінням. 

Майстер згадує батька, який навчив його виготовляти вироби з рогози, та розповідає про свою родину і про те, як передає традицію наступному поколінню. У матеріалі показано будинок Василя Казновецького, вулиці села, його вироби з рогози та нагороди. Майстер демонструє процес плетіння та розповідає, як збирають і готують рогозу, перш ніж вона перетвориться на готовий виріб. Його дружина Ніна Григорівна також займається плетінням, зокрема виготовляє ковпаки для капелюхів.

Наприкінці передачі показано невелику кімнату, де Василь Казновецький зберігає експонати та мріє створити повноцінний музей.

Над передачею працювали: авторка Руслана Стасишин, оператор Петро Заяць, звукорежисер Андрій Ярмусь, монтажер Роман Стасишин.

Василь Казновецький: майстер рогозоплетіння

1 вересня 2006 року. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Музична передача "Муза душі. Надія Гораль" розповідає про заслужену артистку України, солістку Закарпатського народного хору Надію Гораль. 

Передача розпочинається архівними кадрами 1983 року, на яких виступає Закарпатський народний хор. Звучить пісня "Ой, на Плаю" у виконанні Надії Гораль. У приміщенні Закарпатської обласної філармонії співачка розповідає про свій вибір стати артисткою, родину та пісні, які співали її рідні. Надія Гораль згадує, як прийшла до Закарпатського народного хору, хто запросив її до колективу, а також тепло розповідає про своїх наставників і колег.

Коментують: заслужена артистка України, солістка Закарпатського народного хору Надія Гораль, хормейстер Закарпатського народного хору Федір Копинець, художній керівник Закарпатської обласної філармонії Володимир Гірник.

Над передачею працювали: авторка і ведуча Віра Кобулей, режисерка Алла Авраменко, звукорежисер Іван Штефаньо, оператор Юрій Чудлай, монтажерка Мар'яна Чаварга, асистентка режисерки Ірина Рибченко, технічне забезпечення Катерина Петканич, Сергій Присяжнюк, Андрій Стряпунін, Володимир Цигіка та Аттіла Гердинський.

Надія Гораль: голос Закарпатського народного хору

1 вересня 2006 року. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Дорога до рідної неньки" знайомить із 90-річною вишивальницею Ганною Баганич із селища Воловець на Закарпатті, матір'ю солістки Закарпатського народного хору Віри Баганич. Вона розповідає про своє життя, важке дитинство та втрату батька, якого не стало, коли вона була немовлям.

У передачі показано роботи майстрині — вишиті рушники, серветки, скатертини та сорочки. Ганна Баганич розповідає, що вишивка допомагає їй переживати важкі моменти та рятує, коли важко на душі. 

Над передачею працювали: авторка і ведуча Віра Кобулей, режисерка Алла Авраменко, оператор Іштван Товт, звукорежисер Олег Шарков, монтажерка Мар'яна Чаварга, відеозапис Аттіла Гердинський, технічне забезпечення Ярослав Біляк та Володимир Легеза.

"Дорога до рідної неньки": історія Ганни Баганич

2006 рік, Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Згадаймо Невицьку..." розповідає про українську письменницю Ірину Невицьку. За часів комуністичного режиму ім'я письменниці було заборонене. Після проголошення незалежності України про Ірину Невицьку знову почали говорити у творчих колах, а її творчість стали вивчати у навчальних закладах.

Редакторка видавництва "Гражда" Наталія Ребрик розповідає про дослідження творчості письменниці, її зв'язки з культурним середовищем Закарпаття та про людей, які знали й згадували Ірину Невицьку, зокрема Августина Волошина та Василя Гренджу-Донського. Йдеться про повернення імені письменниці в український літературний обіг, її жіночу долю, історію родини та долю нащадків.

У передачі показано фрагмент п'єси Наталії Ребрик "Ніч напередодні", написаної за мотивами історії Ірини Невицької. Наталія Ребрик розповідає про створення твору, а також зачитує вірш Петра Мідянки "Невицька".

Коментують: учителька української мови та літератури Ужгородської загальноосвітньої школи №5 Любов Мандриченко, редакторка видавництва "Гражда" Наталія Ребрик.

Над передачею працювали: авторка і ведуча Ірина Гармасій, режисерка Наталія Тронь, оператори Володимир Дуда та Іштван Товт, звукорежисер Олег Шарков, монтажерка Наталія Денисюк, технічне забезпечення Йосип Батьї та Олексій Марглевський.

Ім'я, яке повернули: Ірина Невицька

1 серпня 2007 року. Передача "Аудієнція" присвячена Карлу Густаву Маннергейму — фінському полководцю та маршалу. 

Про свого предка розповідає граф Карл Густав Маннергейм, племінник полководця. Зйомки проходять у будинку графа, де він розповідає про історію роду та ділиться спогадами про свого предка. У матеріалі показано Гельсінкі, історичну хроніку, старі сімейні фотографії та будинок, де мешкав Маннергейм.

На відео — кімнати будинку Маннергейма в Гельсінкі, його регалії та нагороди, зокрема нагорода від Гітлера, а також особисті речі маршала та сімейні реліквії. Показано картини, мисливські речі та інші предмети, пов'язані з історією родини. Серед них — шкіра тигра, якого Маннергейм застрелив під час полювання.

Над передачею працювали: авторка і ведуча Надія Базів, режисер В'ячеслав Татарінцев, редактори Інна Заморій та Ольга Киргизова, оператор Ігор Зеленов, відеоінженери Юлія Раллє та Сергій Семенихін, звукорежисерка Оксана Долгушина, асистентка режисера Сусанна Березнюк, адміністраторка Людмила Корнілова, текст читав Іван Вовк.

У домі Маннергейма: історія маршала та його родини

"Суспільне. Новини", 2024 рік. Сюжет випуску новин висвітлює прощання з дисидентом, політв'язнем радянських часів, політиком, народним депутатом України трьох скликань Верховної Ради Степаном Хмарою.

На відео: фрагмент виступу народного депутата, дисидента Степана Хмари у Верховній Раді України; фрагменти інтерв’ю; Степан Хмара на судовому засіданні над беркутівцями; траурна процесія; фрагмент промови дружини Степана Хмари Роксолани; церемонія прощання.

Коментують: подруга Степана Хмари Раїса Шматко; депутат Верховної Ради України другого скликання Євген Лупаков; студентка КПІ імені Ігоря Сікорського Ліна.

Над сюжетом працювали: Анна Сергієць, Олександр Сова.

Довідка: Степан Хмара — український політик, дисидент, політв'язень радянських часів, звинувачений за статтею "антирадянська пропаганда", вперше в Україні переклав заборонену працю Андрія Сахарова "Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес", підтримував "Студентську революцію на граніті". 

Прощання з дисидентом Степаном Хмарою

9 вересня 2009 року. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Документальний фільм "Шенборн. Остання відпустка у Карпатах" розповідає про Георга-Ервіна фон Шенборн-Бухгайма, останнього нащадка німецької династії Шенборнів, який до червня 1944 року жив у маєтку Берегвар неподалік Мукачева. Після приходу радянських військ на Закарпаття він залишає маєток і виїжджає до Австрії.

Про походження графа, його життя та історію родини розповідають представники династії Шенборнів та історик Альфон Дехант. У фільмі використано фотографії Георга-Ервіна фон Шенборн-Бухгайма та архівну кінохроніку. Зйомки проходили в Ужгородському замку, парковій зоні Ужгорода, палаці Шенборнів у Мукачівському районі та на дорогах Закарпаття. Інтерв'ю з графами та істориком записано в Австрії.

Коментують: граф Пауль фон Шенборн-Візентайд, історик Альфон Дехант, граф Даміан фон Шенборн-Бухгайм, графиня Крістіана фон Шенборн-Бухгайм, син водія Джоні Михайло Лешко.

Над фільмом працювали: авторка сценарію Наталія Штефуца, режисер-постановниця Олександра Мазар, режисер монтажу Ігор Гаврилюк, оператори Бейла Балла та Юрій Купар, звукорежисер Олег Шарков, графічне оформлення Мирослав Андрусь, перекладачка Олена Дей, керівник проєкту Євген Шишков, текст читали Валерій Коломієць, Роман Шершун, Олександр Коробко та Олеся Добоні-Бітля.

У ролях: Софія Нежива та Деніза Ковач — діти графині Терези фон Шенборн-Бухгайм, Олександр Коробко — граф Георг-Ервін фон Шенборн-Бухгайм, Наталія Штефуца — графиня Тереза фон Шенборн-Бухгайм, Богдан Микита — водій Джоні.

Персоналії