Черкаське телебачення. Випуск програми "Обличчя "Золотої книги'" від 20 грудня 2000 року присвячений інтерв’ю з народною артисткою України Ольгою Павловською.

На відео: фотоархів родини Павловської, краєвиди Черкащини, фрагменти відеозаписів виступів Ольги Павловської, виконує пісню "Степом, степом"; студія, інтерв’ю з Ольгою Павловською, розповідає про свій голос, творчий шлях, участь в ансамблі "Росава"; колеги Павловської розповідають про співачку.

Коментарі: народна артистка України Ольга Павловська; акторки Черкаської обласної філармонії Тетяна Брик, Любов Пономаренко, Лариса Петрина; керівник ансамблю "Росава" обласної філармонії, заслужений артист України Микола Петрина.

Ведуча — Катерина Таран.

Довідка: Ольга Павловська — українська співачка, народна артистка України, лауреатка Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка. Солістка Черкаського державного заслуженого українського народного хору, відома виконанням творів Анатолія Пашкевича та Івана Сльоти, що увійшли до золотого фонду української пісні. Нагороджена орденом "За заслуги" III ступеня.

Ольга Павловська — голос Черкаської філармонії 

Львівське телебачення. Випуск програми “Незабутні” від 10 жовтня 1987 року присвячений художниці Олені Кульчицькій. 

На відео: музей Олени Кульчицької, картини, екстер’єр будинку, меморіальна таблиця, експонати; мольберт, фотографії, пензлі, книжки, альбоми, дереворити, килими, емалеві роботи; директорка музею Софія Титар проводить екскурсію для відвідувачів і розповідає про художницю; ткацький верстат, житлові кімнати, книги, які ілюструвала Олена Кульчицька; крупні плани картин. 

Коментарі: народний художник УРСР Емануїл Мисько; директорка музею Олени Кульчицької Софія Титар; мистецтвознавиця Христина Саноцька. 

Довідка: Олена Кульчицька — українська художниця, графік і педагог, народна художниця УРСР. Авторка понад чотирьох тисяч робіт у галузі живопису, графіки, килимарства та книжкової ілюстрації, що сформували національну школу українського мистецтва XX століття. Викладала в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (нині Українська академія друкарства), очолювала відділ народного мистецтва Львівського етнографічного музею. 

Художниця Олена Кульчицька 

Національна телерадіокомпанія України, 2008 рік. 

Фільм "Останній гетьман. Здійснення мрії" присвячений біографії гетьмана України Павла Скоропадського. 

На відео: чорно-білі хроніки початку XX століття, революційні події; портрет Павла Скоропадського, фото містечка Вісбаден, де він народився, світлини з родиною; родовий маєток у Тростянцях Прилуцького повіту на Полтавщині; дружина Павла Скоропадського, різні фотографії гетьмана; зустріч у Берліні Павла Скоропадського з кайзером Вільгельмом II, демонструється почесний орден Червоного орла. 

У фільмі використані матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. 

Довідка: Павло Скоропадський — український державний і військовий діяч, генерал-лейтенант російської імператорської армії; гетьман Української Держави від 29 квітня до 14 грудня 1918 року. Як глава держави провів інституційні реформи (заснування Української академії наук, університетів, мережі гімназій), спирався на адміністративно-авторитарну модель, у зовнішній політиці взаємодіяв із державами Четверного союзу. Крах режиму спричинили поразка Німеччини та Австро-Угорщини, невирішеність аграрного питання і широка опозиція, що призвело до зречення 14 грудня 1918 року. В еміграції очолив гетьманський рух, підтримував наукові та культурні ініціативи української діаспори. 

Павло Скоропадський — гетьман Української Держави 

Національна телерадіокомпанія України, 2017 рік.

Документальний фільм "Олесь Шевченко. Як на сповіді" з циклу "Дисиденти" присвячений життєвому шляху дисидента Олеся Шевченка та його внеску у боротьбу за незалежність України.

На відео: радянські хроніки з Йосипом Сталіним; фотографії з особистого архіву родини Шевченків; інтерв’ю з дисидентом Олесем Шевченком.

Коментарі: доктор історичних наук, професор, дослідник українського визвольного руху Василь Деревінський; учасник українського національно-визвольного руху, історик Олександр Ткачук; правозахисник, політв’язень 1980–1987 років, голова Київської організації УГС у 1988–1990 роках Олесь Шевченко.

Довідка: Олесь Шевченко — український дисидент і політичний діяч, учасник національно-визвольного руху, член Української Гельсінської групи. У 1980 році засуджений за "антирадянську агітацію і пропаганду" до 5 років таборів і 3 років заслання, звільнений у 1987 році. Після звільнення очолив Київську організацію Української Гельсінської Спілки, став одним із публічних лідерів демократичних мітингів і акцій кінця 1980-х. Народний депутат України I скликання, член фракції "Народна Рада", співавтор Декларації про державний суверенітет України, входив до проводів УРП, НРУ та УНП, очолював ветеранські та правозахисні об’єднання.

Дисидент Олесь Шевченко

Національна телерадіокомпанія України, 2017 рік.

Документальний фільм "Микола Руденко. Формулу життя знайдено" з циклу "Дисиденти" присвячений життєвому шляху дисидента Миколи Руденка та його боротьбі за незалежну Україну.

На відео: радянська чорно-біла хроніка; дружина Миколи Руденка розповідає про життя в Радянському Союзі, показує архівні фотографії родини; архівні інтерв’ю з Миколою Руденком; різноманітні видання його праць.

Коментарі: правозахисниця, політв’язень 1981–1987 років Раїса Руденко; доктор історичних наук, професор, дослідник українського визвольного руху Василь Деревінський; засновник Української Гельсінської групи, правозахисник, політв’язень 1977–1987 років Микола Руденко; правозахисник, політв’язень 1980–1987 років, голова Київської організації УГС у 1988–1990 роках Олесь Шевченко.

Довідка: Микола Руденко — український письменник і філософ, Герой України, співзасновник і перший голова Української Гельсінської групи, один із провідних діячів правозахисного руху в УРСР. У 1977 році засуджений за "антирадянську агітацію і пропаганду" до 7 років таборів і 5 років заслання, його твори вилучали з бібліотек. З 1987 року — звільнений і реабілітований, працював у еміграції.

Микола Руденко — засновник Української Гельсінської групи

Національна телерадіокомпанія України, 1998 рік.

Передача "Українець. "Чудацькі" уроки Драгоманова" присвячена українському публіцисту та історику Михайлу Драгоманову.

На відео інтерв’ю з письменницею Раїсою Іванченко, розповідає про біографію та творчий шлях Михайла Драгоманова, зачитує уривки зі свого роману-хроніки "Клятва".

Використані матеріали з Музею видатних діячів української культури та Музею гетьманства, а також відеофрагменти з документальних фільмів.

Ведучий — кінодраматург, режисер Борис Бойко.

Довідка: Михайло Драгоманов — український публіцист, історик, філософ і громадський діяч, один із засновників українського соціалізму та ідеолог федералізму. Викладав у Київському університеті, після політичного тиску очолив еміграційний осередок у Женеві (збірник "Громада"). 

Михайло Драгоманов — ідеолог українського федералізму

Національна телерадіокомпанія України, 1999 рік. 

Передача "Максим Рильський. Труди і дні" присвячена біографії та творчості українського поета й літературознавця Максима Рильського. 

На відео: Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського, експозиція музею, фотографії родини Рильського, особисті речі та видання поета; архівні кадри з Максимом Рильським — поет за робочим столом, на природі з друзями, у саду поливає квіти. 

Розповідають про Максима Рильського кандидат філологічних наук Сергій Гальченко та заслужений діяч мистецтв Микола Мерзликін. 

Довідка: Максим Рильський — український поет, перекладач і літературознавець, представник "неокласиків". Автор численних поетичних збірок ("Знак терезів", "Троянди й виноград", "Голосіївська осінь") і понад 200 тисяч рядків перекладів із європейських літератур. У 1942–1964 роках очолював академічний Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, а також Спілку радянських письменників України. 


Максим Рильський. Труди і дні 

Національна телерадіокомпанія України, 2001 рік. 

Передача "Література без берегів. Борис Харчук" присвячена творчості українського письменника, лауреата Національної премії імені Тараса Григоровича Шевченка Бориса Харчука. 

На відео: знайомі та близькі діляться спогадами про Бориса Харчука, фотографії з особистого архіву родини Харчук, будинок, де мешкав письменник, улюблений сквер, книги Бориса Харчука. 

Коментарі: критик, член-кореспондент НАН України Віталій Дончик; дочка письменника Роксана Харчук; український письменник, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Анатолій Дімаров; письменниця Софія Майданська. 

Ведуча — Теодозія Зарівна. 

Довідка: Борис Харчук — український письменник-прозаїк, член Спілки письменників СРСР з 1958 року, автор романів і повістей соціально-психологічного спрямування. У творчості поєднував реалістичну прозу з елементами притчі, розкриваючи теми добра, людяності та національної самосвідомості. 

Український письменник Борис Харчук 

2006 рік, Національна телекомпанія України. Документальна передача "Наблизити світ. Борис Грабовський" присвячена українському винахіднику сучасної системи електронного телебачення.

На відео: заставки, народний музей історії роду Грабовських в сели Грабовське на Сумщині, історія родини, архівні фотографії, кіноархів, архівне відео з коментарем дружини Бориса Грабовського Лідії Грабовської, останні зйомки винахідника в Киргизії. Про науковця розповідають: доктор мистецтвознавства  Вадим Скуратівський; дружина екс-посла України в Киргизії Надія Шаповал; доктор історичних наук Станіслав Кульчицький.

Довідка: Борис Павлович Грабовський (1901–1966 рр.) — український інженер і піонер електронного телебачення, син поета Павла Грабовського. У 1928 році він разом із Іваном Бєлянським здійснив першу в історії бездротову передачу рухомого зображення за допомогою повністю електронної системи «Телефот», що стала основою сучасних телевізійних технологій. Його винаходи заклали фундамент розвитку електронного телебачення в світі.

Борис Грабовський. Новатор електронного телебачення

Національна телерадіокомпанія України, 2009 рік. 

Документальний фільм "Валерій Вітер. Повернення в майбутнє" присвячений солісту ВІА "Кобза", художнику Валерію Вітеру. 

У фільмі розповідається історія становлення, успіху та занепаду ансамблю у спогадах журналіста Володимира Канаша, музиканта Георгія Гарбара, поета Юрія Рибчинського та журналіста Андрія Куликова. Використано інтерв’ю з Валерієм Вітером, ділиться спогадами про свою музичну та художню діяльність.  

Використано фрагменти виступів ансамблю "Кобза" 1970-х років, кадри з дитинства Вітера, його виступи з хором хлопчиків Жовтневого палацу, участь у фільмі Сергія Параджанова "Українська рапсодія" та виконання "Аве Марії", а також фотографії з архівів родини Вітера. 

Довідка: Валерій Вітер — український художник, графік, музикант і співак, заслужений художник України (2010 р.). Відомий як соліст вокально-інструментального ансамблю “Кобза” (1971–1987 рр.) та керівник колективу “KOBZA ORIGINAL”. Автор численних живописних і графічних творів, учасник понад 170 виставок, серед яких персональні експозиції в Україні та за кордоном. 

Валерій Вітер з ВІА "Кобза"

2003 рік, Національна телекомпанія України. Передача з циклу "Герої України" — "Визнання і голгофа Августина Волошина".

На відео: заставки, кіно- та фотодокументи, місця народження та життя Августина Волошина, пам'ятник у Вишгороді, кінохроніка, Ужгород на початку ХХ століття, фотографії, села карпатського краю, Український сейм Карпатської України, виступ А. Волошина, фото протоколу Українського сейму.

Довідка: Августин Волошин (1874–1945) — український політичний і громадський діяч, педагог, священник. У березні 1939 року очолив уряд новопроголошеної незалежної Карпатської України. Після Другої світової війни був заарештований радянськими спецслужбами й помер у в’язниці в Москві.

Визнання і голгофа Августина Волошина

1993 рік, Українське телебачення. Передача "Забуті імена. Степан Тимошенко. Геній міцності" присвячена присвячена українському і американському вченому-механіку.

На відео: заставки, об'єкти збудовані завдяки розрахункам Степана Тимошенка: Київська телевежа, міст Патона, покриття Палацу Україна; архівні фотографії, відео з США.

Коментарі: президент Академії наук України Борис Патон; доктор технічних наук Михайло Гарф; міністр освіти України Петро Таланчук; академік Георгій Писаренко; доцент М. Махновський.

Довідка: Степан Прокопович Тимошенко (1878–1972) — український і американський вчений-механік, один із засновників сучасної теоретичної механіки та опору матеріалів. Працював у Києві, Петербурзі, Югославії та США, де здобув світове визнання як "батько сучасної механіки". Автор класичних підручників і наукових праць, що стали основою інженерної освіти у світі.

Персоналії