2015 рік, Національна телекомпанія України. Передача з циклу "Українська мрія" присвячено життю і творчості українського поета-шістдесятника Василя Симоненка. Ведучий — Юрій Шаповал.

На відео: заставки, архівні кадри історичних подій української історії, чорно-біла хроніка, книжки Василя Симоненка, декламація віршів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, листи та документи письменника, будинок дитинства Василя Симоненка. 

Про письменника розповідають: режисер і громадський діяч Лесь Танюк; письменник Іван Драч; письменник Петро Засенко.

Автор: Юрій Шаповал.

"Тиша і грім. Василь Симоненко"

2002 рік, Національна телекомпанія України. Передача з циклу "Хроніка ХХ століття" присвячена українському письменнику Миколі Хвильовому. Ведучий — Микола Жулінський.

На відео: заставки; академік Микола Жулинський та письменник Лесь Танюк розповідають про життя, творчість, шлях в літературу, погляд на українську культуру Миколи Хвильового; уривок з передачі "Я (Романтика)"; уривок з віршу Хвильового "Сонце, я такий романтик..".

Життя та творчість Миколи Хвильового

2007 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм "Щедрик, щедрик..." присвячено видатному українському композитору, диригенту, педагогу — Миколі Леонтовичу.

На відео: заставки, розповіді про композитора, Камянець-Подільська духовна семінарія, фотографії Леонтовича, фрагменти кінохроніки, народний артист України Євген Свавчук на репетиції хору (виконуються твори в обробці М. Леонтовича).

Розповідають про композитора, про історію його життя та трагічну загибель, про джерела творчого натхнення, життєві шляхи, які привели  його до музики: доктор філософії Валентина Кузик; поет Іван Драч; професор Анатолій Завальнюк; фольклорист Ганна Коваль.

Авторка: Тетяна Міленіна.

Довідка: Микола Леонтович (1877–1921 рр.) — український композитор, хоровий диригент і педагог, автор всесвітньо відомого "Щедрика". Майстер хорових обробок, один із творців національної музичної школи. Був убитий в ніч на 23 січня 1921 року у селі Марківка агентом ВЧК (Всеросійської надзвичайної комісії) Афанасієм Грищенком.

"Щедрик, щедрик..." Миколи Леонтовича

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1985 рік.

Документальний фільм присвячений засновнику української школи біохімії, президенту Академії наук УРСР Олександру Палладіну.

На відео: радянська хроніка, вручення Олександру Палладіну звання Героя Соціалістичної Праці; біографія вченого, розповідь про батьків та молоді роки; запис виступу Палладіна 1965 року про дослідження білків головного мозку; коментарі колег і учнів про наукову діяльність та здобутки вченого; виступ Олександра Палладіна 1945 року на сесії ООН у США (Сан-Франциско); хроніка українською мовою, Олександр Палладін на вечорі, присвяченому пам’яті Михайла Ломоносова, 1961 рік; лабораторія Інституту біохімії АН УРСР імені О. В. Палладіна.

У фільмі використано матеріали Центрального державного архіву кінофотофонодокументів УРСР (зараз Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного) та особистого фотоархіву Олександра Палладіна.

Коментарі: академік, учений-фізіолог Євгеній Крепс; професор, доктор біологічних наук Яків Белик; професор, доктор біологічних наук Микола Демін; біохімік, член-кореспондент АН УРСР Аарон Утевський; учений-біохімік, академік Сергій Северин; академік АН УРСР, директор Інституту біохімії АН УРСР імені О. В. Палладіна Валерій Лишко.

Фільм озвучено російською мовою.

Довідка: Олександр Палладін — видатний український радянський біохімік, засновник української школи біохімії, багаторічний президент Академії наук УРСР. Його наукові праці заклали основи нейрохімії, біохімії м’язової діяльності та вітамінів, а також функціональної біохімії нервової системи. У 1957 році Олександра Палладіна було номіновано на Нобелівську премію з хімії за фундаментальні дослідження у галузі біохімії.  Наукова школа Палладіна налічує сотні учнів і послідовників, а створений ним Інститут біохімії є провідним центром біохімічних досліджень. В Україні ім’ям Палладіна названо Інститут біохімії НАН України та проспект у Києві, що закріплює його спадок у національній науковій традиції.

Олександр Палладін та українська школа біохімії

1996 рік, Національна телекомпанія України. Інстерв'ю з поетом, літературознавцем і колишнім політв'язнем — Євгеном Сверстюком. Ведуча — Теодорія Зарівна.

На відео: заставки, студія, розмова про роль митця у суспільстві, про громадський  обов'язок та  світогляд. У програмі використані уривки з фільмів : "Розіп'яті долі", "Українці. Віра. Надія. Любов", а також кадри  голодування студентів у Киїєві (Революція на граніті, 1990 рік).

Довідка: Євген Сверстюк (1928–2014 рр.) — український філософ, літературознавець, письменник, один із провідних діячів українського шістдесятництва. За активну правозахисну діяльність і відкриту критику радянського режиму був засуджений та провів роки в таборах і на засланні. Після проголошення незалежності України залишався моральним авторитетом, очолював газету "Наша віра" та активно виступав за відновлення національних і духовних цінностей.

Літературна студія. Євген Сверстюк

2012 рік, Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Передача з циклу "Вони прославили наш край". Інтерв'ю актора, народного артиста України Володимира Ячмінського.

На відео: заставки, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, фрагменти вистав, фотографії з архіву актора, інтерв'ю.

Коментарі: головний режисер Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Шевченка Олег Мосійчук; актор Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Шевченка Олександр Папуша; заслужена артистка України Наталія Лемішка.

Авторка: Людмила Путькалець.

Інтерв'ю з актором Володимиром Ячмінським

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1975 рік.

Інтерв’ю з начальником Головного управління шкіл Міністерства освіти УРСР генералом-майором Євгеном Березняком приурочене до "Дня Перемоги" (зараз День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років). Розповідає про військову службу, роботу групи військових розвідників "Голос", кінофільми "Майор Вихор", "Врятувати місто", "Операція 'Голос'", святкування 30-ліття звільнення міста Краків, презентує власні книги-спогади "Я — Голос" і "Пароль Dum Spiro".

Передача містить елементи радянської пропаганди.

Довідка: Євген Степанович Березняк посів помітне місце в історії України як радянський військовий розвідник (прототип майора Вихора), педагог, Герой України та автор праць з історії освіти та воєнної розвідки. Його участь у роботі групи "Голос" у Кракові стала прикладом ефективної агентурної та диверсійної діяльності в тилу противника. У сучасних українських структурах військової розвідки, зокрема в системі підготовки кадрів ГУР, біографія Березняка та операція "Голос", незалежно від його критичного ставлення до націоналістичних рухів, мають значення як навчальний матеріал для осмислення історичної спадщини розвідки.

"Майор Вихор" Євген Березняк

2009 рік, Запорізька обласна державна телерадіокомпанія. Передача з циклу "Часопис. Слід на землі" присвячена київському князю Святославу Ігоровичу (Хороброму).

На відео: заставки, історична реконструкія подій, історичні ілюстрації та архівні фотографії, кадри з кінофільмів. Коментарі про військові походи, правління та цікаві факти з біографії князя: кандидат історичних наук  Юрій Князьков; старша наукова співробітниця Національного заповідника "Хортиця" Тетяна Шелеметьєва.

Авторка: Регіна Чендиріна.

Князь Святослав Ігорович (Хоробрий)

Львівське телебачення. Випуск програми "Автограф" від 29 серпня 2000 року присвячений інтерв’ю з бандуристом-кобзарем Михайлом Бараном.

На відео: виступ Михайла Барана, виконання на бандурі народні пісні; бандурист розповідає про творчий шлях, спогади про річку Ятрань, збір етнографічного пісенного матеріалу, особливості інструменту бандура; графіка Михайла Барана, фотографії з особистого архіву родини Баран.

Ведучий — заслужений журналіст України Василь Глинчак.

Довідка: Михайло Баран — український бандурист, художник і скульптор, заслужений діяч мистецтв України, один із провідних популяризаторів кобзарського та хорового мистецтва на Львівщині другої половини ХХ століття. Засновник та керівник низки аматорських капел і ансамблів, а також ініціатор створення громадських музеїв. У 1965 році сформував сімейне тріо бандуристів "Жайвори", гастрольна діяльність якого охопила Україну та низку європейських і позаєвропейських країн. Творча спадщина митця включає поетичні та музичні твори, графіку та роботи в царині сакрального живопису.

"Автограф": бандурист Михайло Баран

Львів, 1994 рік. Львівське телебачення, програма "Обереги пам’яті".

Журналіст Ярослав Фейло разом з гостями студії правозахисником Іваном Гелем і лікарем Михайлом Павловським згадують голову Львівського міськвиконкому Богдана Котика.
У передачі використані фотографії Богдана Котика.

Довідка: Богдан Котик (1936 – 1991) – голова Львівського міськвиконкому, народний депутат України першого демократичного скликання. На посаді голови виконавчого комітету Львівської міської ради ще в радянський час (1989-1990 роки) займав проукраїнську патріотичну позицію. За його ініціативи у Львові демонтували пам’ятник Леніну. Богдан Котик також сприяв виходу із підпілля УГКЦ, у 1989 році підтримав організацію маніфестації на річницю окупації Галичини радянськими військами, ініціював виготовлення на львівських підприємствах товарів, яких потребували люди. Помер раптово від серцевого нападу. 


Пам’яті Богдана Котика

Харків, 1976 рік. Харківське телебачення.

Фільм "Вісь життя" про слюсаря-лекальника Харківського електромеханічного заводу (ХЕМЗ), героя Соціалістичної праці Леоніда Глущенка.

Фільм російською мовою.


Вісь життя Леоніда Глущенка

"Поділля-центр", 2003 рік. Випуск програми "Алегро. Музика у серці" присвячений поету-пісняру Мирославу Воньо.

На відео: інтерв’ю, Мирослав Воньо розповідає про свій життєвий та творчий шлях, популярність пісень, українську естраду; фрагменти кліпів провідних виконавців української естради з піснями на його слова.

Ведуча — Ольга Княжна.

Довідка: Мирослав Воньо — український поет-пісняр, автор численних текстів до популярних естрадних і народних пісень, працює у сфері професійного музичного мистецтва з кінця 1960-х років. У творчому доробку автора понад 400 пісенних текстів, багато з яких увійшли до репертуару провідних українських виконавців та хорових колективів. Серед виконавців, що виконували пісні на його слова: Софія Ротару, Оксана Білозір, Дмитро Гнатюк, Іван Попович, Віталій Білоножко, а також ансамблі "Верховина", "Козаки Поділля" та "Смерічка".

Персоналії