Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1993 рік.

Телефільм "Україна Євгена Товстухи" присвячений життю та науковій діяльності лікаря-фітотерапевта і письменника Євген Товстуха.

На відео: інтерв’ю-монолог з Євгеном Товстухою, розповідає про історію застосування лікарських трав в Україні від давніх часів, властивості різних рослин і регіональні традиції лікування; наукові праці; матеріали з особистого архіву родини Товстух; процеси заготівлі трав і методи лікування; фрагменти народного виступу, звучать пісні та замовляння.

Про Євгена Товстуху розповідають: Петро Крехно, Софія Хоменко, Галина Цебенко.

У фільмі знімався ансамбль традиційного співу "Древо".

Довідка: Євген Товстуха — український науковець, лікар-фітотерапевт і письменник, один із провідних дослідників української народної медицини та фітоетнології другої половини XX — початку XXI століття. Автор понад п’ятнадцяти фундаментальних праць із фітотерапії та народної медицини, у яких систематизував традиційні лікувальні практики та інтегрував їх у науковий дискурс. У 1990 році ініціював створення першого у світовій практиці офіційного авторського "Фітоцентру" як амбулаторної установи для лікування і профілактики засобами фітотерапії. Нагороджений орденами "За заслуги" III ступеня та князя Ярослава Мудрого V ступеня, лауреат літературних і наукових відзнак за внесок у медицину, культуру та гуманітарне знання.

Лікар-фітотерапевт Євген Товстуха

Національна телерадіокомпанія України, 2003 рік.

Випуск програми "Герої України" присвячений українському політику та публіцисту В’ячеславу Чорноволу.

На відео: біографія В’ячеслава Чорновола, фотографії з архіву родини; інтерв’ю з дружиною В’ячеслава Чорновола Атеною Пашко; фото та кінохроніки: Київ 1960-х років (вулиці, Хрещатик, Київська ГЕС, площа Богдана Хмельницького); виступи Чорновола на мітингах 1990 року, у Верховній Раді, на засіданнях Народного Руху України, пресконференціях; покладання квітів на його робоче місце у сесійній залі.

Довідка: В’ячеслав Чорновіл — український політичний діяч, публіцист, дисидент і політв’язень СРСР. Засновник підпільного журналу "Український вісник", член Української Гельсінської групи, ініціатор створення Народного Руху України, його багаторічний голова. Був кандидатом у президенти на виборах 1991 року, тричі обирався народним депутатом України. Загинув 1999 року в автокатастрофі.

В’ячеслав Чорновіл: політик, дисидент, Герой України

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1995 рік.

Телефільм "Віч-на-віч з оркестром" присвячений диригенту українського походження Миколі Мальку.

На відео: село Браїлів, Вінницька область, донька Миколи Малька на природі розповідає про життя батька та родини Мальків; біографія Миколи Малька; санкт-петербург, Ілля Мусін розповідає про методи викладання Миколи Малька; Київ, український диригент Ігор Блажков розповідає про книгу Малька "Основні техніки диригування"; урок диригування, наставник український диригент Євген Дущенко; спогади колег.

Коментарі: донька диригента Ольга Малько; диригенти Ілля Мусін, Ігор Блажков, Євген Дущенко, Володимир Сіренко; посол Данії в Україні Крістіан Фабер-Род; музикознавець Михайло Головащенко.

Містить архівні та фонотечні матеріали Радіо Королівства Данії, Великобританії, Сполучених Штатів Америки та Австралії.

Довідка: Микола Малько — диригент українського походження, один із ключових представників східноєвропейської диригентської школи першої половини XX століття, діяльність якого охоплювала СРСР, Західну Європу, США та Австралію. Після еміграції у 1929 році він відіграв помітну роль у музичному житті Данії, співпрацював з Копенгагенським королівським оркестром, сприяв становленню Симфонічного оркестру Данського радіо та формуванню данської диригентської традиції міжнародного рівня. Внесок Малька у світову музичну культуру поєднує прем’єрні виконання творів провідних композиторів XX століття, педагогічну діяльність і теоретичну рефлексію мистецтва диригування, зафіксовану в його працях і конкурсній спадщині.

Диригент Микола Малько

2005 рік, Національна телекомпанія України. Випуск передачі "Гармонія душі" присвячена Герою України, українському літературознавецю, педагогу, президенту Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеславу Брюховецькому.

На відео: заставки, інтерв'ю з В'ячеславом Брюховецьким на роботі та вдома, фотографії з особистого архіву, студенти університету, кадри з Помаранчевої революції. Про В'ячеслава Брюховецького говорять: донька Ольга Брюховецька; журналіст Андрій Шевченко; студенти; письменниця Оксана Забужко; музиканти Олег Скрипка та Святослав Вакарчук.

Автор: Сергій Лапченко.

"Гармонія душі": В'ячеслав Брюховецький

Хмельницьке телебачення, 1999 рік. Передача "Яке воно, моєї праці жниво..." присвячена ректору Хмельницького національного університету, професору Радомиру Сіліну.

На відео: Технологічний університет Поділля; інтерв’ю з Радомиром Сіліном; архівні записи з молодості ректора; бліцопитування студентів про ректора; колеги розповідають про здобутки Радомира Сілінa; домашній фотоархів, професор у молодості; інтерв’ю з дружиною; побажання колег.

Коментарі: заступник міністра освіти України Віталій Томашенко; ректор Технологічного університету Поділля Радомир Сілін; декан заочного факультету ТУП Ярослав Гладкий; голова Хмельницької міської адміністрації Михайло Чекман; генеральний директор АТ "Призма-Прес" Сергій Василишин; дружина Леся Сіліна; професор, проректор ТУП Михайло Войнаренко.

Довідка: Радомир Сілін — український учений у галузі технології та машинознавства, доктор технічних наук, академік низки українських і міжнародних наукових академій, автор понад 220 наукових праць. У 1974–2001 роках очолював Хмельницький інститут побутового обслуговування та Технологічний університет Поділля, відігравши ключову роль у формуванні сучасної структури Хмельницького національного університету. Був президентом Національного комітету України з питань машинознавства та відзначений державними і муніципальними нагородами за внесок у розвиток вищої технічної освіти.

Вчений і педагог Радомир Сілін

2005 рік, Вінницька обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Життя земного ідеал" присвячена лікарю, науковцю, педагогу Миколі Пирогову.

На відео: заставки, садиба-музей Миколи Пирогова у Вінниці, експонати музею, картини, архівні документи, листи, видання, забальзамоване тіло Пирогова. У відео використані кадри з художного фільму "Микола Пирогов" та документального фільму "Заручник часу".

Авторка: Оксана Данильченко.

Довідка: Микола Пирогов — хірург і вчений, один із засновників воєнно-польової хірургії. Народився на території російської імперії, значну частину життя жив і працював на території сучасної України, зокрема в маєтку Вишня біля Вінниці. Він першим у медицині системно застосував ефірний наркоз, гіпсові пов’язки та впровадив сортування поранених (тріаж) у польових умовах.

Вчений-хірург Микола Пирогов

2009 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм з циклу "Пам'ять" присвячений сотенному УПА Мирославу "Кривонісу" Симчичу.

На відео: заставки, села Верхнє та Космач, інтерв'ю з Мирославом Симчичем, фотоархіви, чорно-білі хронікальні відеоматеріали часів Другої світової війни, реконструкція військових подій. Коментарі: стрілець сотні "Мороза" Іван Фіцич; очевидці з села Космач — Анастасія Дзвінчук, Олекса Барбинчук, Іван Клим'юк.

Автор: Олександр Рябокрис, Андрій Данильченко.

Сотенний УПА Мирослав Симчич

2007 рік, Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Випуск передачі "Літературна вітальня". 

На відео інтерв'ю з українською письменницею Марією Матіос. Ведучий — критик, кандидат філологічних наук Петро Сорока.

Інтерв'ю з Марією Матіос

1998 рік, Національна телекомпанія України. Випуск передачі "Спочатку було слово...". Ведуча —Теодозія Зарівна.

На відео інтерв'ю з письменницею, літературознавцем, доктором філології, дочкою поета Дмитра Павличка Соломією Павличко. Студія, книжки письменниці, розмова про творчий шлях, роботу за кордом, переклади творів, наукові праці. Коментарі: критикиня Людмила Таран; доктор філології, критик Володимир Моренець.

Довідка: Соломія Павличко — українська літературознавиця, культурологиня та перекладачка, дослідниця модернізму й феміністичної критики. Була засновницею видавництва "Основи". Загинула у 1999 році внаслідок отруєння чадним газом у власній квартирі. 

Інтерв'ю із Соломією Павличко

1998 рік, Національна телекомпанія України. Передача "Іван Мазепа — гетьман України". Ведучий історик— С. Саченко.

На відео: заставки, село Мазепинці, портрет Гетьмана Петра Дорошенка, портрети Мазепи, історичні документи, Київо-Печерська Лавра, архівне відео за 23 серпня 1992 року зі зняттям анафеми з Івана Мазепи в Софії Київській. Коментар: професор Йоркського Університету в Торонто, історик Орест Субтельний.

"Іван Мазепа — гетьман України"

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1982 рік.

Фільм "Сьогодні і щодня..." присвячений видатному вченому у галузі зварювання, металургії і технології металів, президенту Академії наук УРСР, академіку Борису Євгеновичу Патону.

На відео: краєвиди Києва; інтерв’ю з Борисом Патоном; Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона; Борис Патон розповідає про своє життя, навчання, роботу на оборонних заводах під час Другої світової війни; поїздки вченого до різних міст, розмови з колегами, спогади; розповіді про Євгена Патона; колеги-інженери, академіки та студенти діляться враженнями від співпраці з Борисом Патоном, розповідають про його наукові розробки та досягнення; здобутки Академії наук УРСР.

Коментарі: тричі Герой Соціалістичної Праці, президент Академії наук СРСР, академік Анатолій Александров; двічі Герой Соціалістичної Праці, президент АН Вірменської РСР, академік Віктор Амбарцумян; Герой Соціалістичної Праці, голова Державної комісії СРСР із зовнішніх економічних зв’язків Семен Скачков; голова Президіуму Уральського наукового центру АН СРСР, академік Сергій Вонсовський; голова Сибірського відділення АН СРСР, віце-президент АН СРСР, академік Валентин Коптюг; двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР Валерій Кубасов; директор "Уралвагонзаводу" Веніамін Сотников; кандидат технічних наук Платон Севбо; робітники дослідного заводу ПЕС ім. Є. О. Патона та ветерани "Уралвагонзаводу".

Режисерка — Олена Машкара.

Фільм озвучено російською мовою.

Довідка: Борис Патон (1918-2020 рр.) – вчений-інженер, академік, політик. Працював у галузі зварювальних процесів, металургії та технології металів. Від 1953 року до 2020 року — директор Інституту електрозварювання ім. Є. Патона, в 1962 році очолив Академію наук УРСР (згодом Академія наук України), був її президентом до смерті. Борис Патон — член цілого ряду вітчизняних та зарубіжних наукових організацій. Удостоєний низки державних нагород, зокрема 26 листопада 1998 року першим отримав звання Героя України – найвищої державної відзнаки.

Інтерв’ю з Борисом Патоном, 1982 рік

2009 рік, Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Літературна вітальня".

На відео інтерв'ю з українським поетом, шістдесятником, дипломатом, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, Героєм України — Дмитром Павличком. Ведуча — Світлана Шведа.

Персоналії