2003 рік, Тернопільське телебачення. Випуск програми "Вони прославили наш край" присвячений художниці Олені Кульчицькій, її біографії та внеску в українське мистецтво.  

На відео: архівні фотографії та автопортрети Олени Кульчицької; краєвиди Бережан; церква Пресвятої Трійці в Бережанах; виставка робіт Олени Кульчицької в Тернопільському обласному художньому музеї; дереворити; офорти; графіка; вивіска вулиці Олени Кульчицької.

Коментує директор Тернопільського обласного художнього музею Ігор Дуда. 

Авторка програми — Ольга Медвідь. Над випуском працювали: Надія Бобко, Василь Панчук, Наталія Бандяк, Юрій Мачуга, Юрій Маркович.

Довідка: Олена Кульчицька — українська художниця, яка працювала у техніках живопису, зокрема сакрального, станкової графіки, естампа; художня ілюстраторка; розробляла проєкти для ткацьких фабрик; створила етнографічні замальовки народного одягу; лауреатка Шевченківської премії; першою серед галичанок здобула фахову професійну освіту. 

Художниця Олена Кульчицька

15 червня 1998 року. Львівська державна телерадіокомпанія.

Програма "Світлини". Гість програми — заслужений артист України, диктор Львівського телебачення Роман Лемеха. У програмі він розповідає про дитинство в Перемишлі, батьків, першого собаку та любов до тварин. Розмірковує про добро, честь і гідність, розповідає про свою давню мрію та ставлення до життя.

На відео: Роман Лемеха переглядає та коментує світлини із сімейного архіву, розповідає про дитинство, родину та першого собаку. Згадується про притулок "Милосердя" у Брюховичах та його вихованців. Господиня притулку розповідає про тварин, проблеми закладу, співпрацю з лікаркою-ветеринаркою, людей, які допомагають притулку, та тих, кого вважає його ворогами. Ведуча Софія Кохмат також згадує статтю про Алена Делона. Наприкінці Роман Лемеха розповідає про своє майбутнє, яким він його уявляє, та говорить про власне життєве кредо.

Коментують: господиня притулку "Милосердя" у Брюховичах Міляда Борковська.

Над програмою працювали: авторка та режисерка Софія Кохмат, звукорежисерка Тетяна Шипош, телеоператори Ярослав Малявський та Любомир Козак, відеоінженери Андрій Лещишин та Володимир Пігула, асистентки режисера Світлана Хитрова та Тетяна Кіш.


"Світлини": історія Романа Лемехи

1999 рік, Чернігівська обласна державна телерадіокомпанія.

Випуск програми "Чернігівщина в житті славетних" присвячений українському письменнику та громадському діячеві Михайлу Коцюбинському. У програмі розповідається про його життя та діяльність, наводяться спогади сучасників про письменника. У відео показано будинок Михайла Коцюбинського, його бібліотеку та меморіальні приміщення. Також у програмі йдеться про діяльність літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського.

Коментують: директор літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Юлій Коцюбинський, завідувачка меморіального відділу літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Марія Москаленко, учений секретар літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Ігор Коцюбинський.

Над передачею працювали: Тетяна Миргородська, Олександр Довбенко, Андрій Лісун, Ігор Марщак, Світлана Кокоріна, Оксана Рожкова.

Михайло Коцюбинський: сторінки життя 

Чернігівська обласна державна телерадіокомпанія, 1999. Випуск програми "Чернігівщина в житті славетних" висвітлює життя і творчість українського байкаря, поета, видавця, громадського діяча — Леоніда Глібова. 

На відео: головний корпус Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя; меморіальна табличка про навчання Миколи Гоголя (напис дореволюційною російською); фото поета Івана Франка; світлини міст, які відіграли значення для байкаря: Ніжина, Седнева, Чернігова; видання творів Леоніда Глібова;  шпальта газети "Чернігівський листок" (напис дореволюційною російською);  автограф вірша Глібова; Воскресенська церква у Седневі; альтанка Глібова (ротонда у маєтку Лизогубів); Георгіївська церква у Седневі; цитата статті Глібова (російською мовою); вітальні адреси на честь 50-річчя літературної творчості; експонати Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського; срібний сервіз, який подарували Глібову на честь 50-річчя його літературної діяльності прогресивна громадськість міст Києва та Чернігова; експонати Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського: автограф вірша Л. Глібова; фотодокументи; у програмі зацитовано спогади Софії Русової та Олександра Тищинського про байкаря; світлина надгробка на могилі громадського діяча; бюст Глібова; у заставках програми наявні зображення російських письменників. 

Коментар: завідувачка сектору Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського Ніна Населевець.

Над програмою працювали: авторка передачі — Тетяна Коцюра; оператори — Валерій Циркун, Олександр Довбенко; оператор у студії — Олександр Сідько; монтаж — Олександр Любенко; комп’ютерне забезпечення, запис у студії — Олександр Глухенький; світло — Валерій Марахонько.

Довідка: Леонід Глібов — український поет, письменник, байкар, громадський діяч, видавець, редактор газети "Чернігівський листок".

Байкар, поет Леонід Глібов

1 липня 1998 року. Закарпатська державна телерадіокомпанія.

Програма "Таїна одухотворення" присвячена Йосипу Ягнюку — різьбяру та іконописцю із Рахова. Митець розповідає про свою творчість, захоплення деревом та іконописом, початок мистецького шляху, джерела натхнення та роздуми про життя.

На відео: природа Закарпаття, майстерня Йосипа Ягнюка та процес роботи митця. Показано його творчі роботи — картини та дерев'яні фігурки. Митець розповідає про початок свого мистецького шляху, пов'язаний зі стінами храму. Також показано процес розпису стін храму.

Над програмою працювали: авторка Віра Кобулей, режисерка Галина Орешнікова, оператор Іван Шелевер, звукорежисер Степан Кучмаш, музичне оформлення — Марія Пекар, монтаж — Василь Балог, технічне забезпечення — Ярослав Вовканич та Сергій Присяжнюк, асистентка режисера — Андрея Перц.


Йосип Ягнюк: різьбяр та іконописець із Рахова

26 червня 1998 року. Чернівецька державна телерадіокомпанія.

Чернівецька область, місто Кіцмань. Програма "Калинові острови" присвячена життєвому та творчому шляху буковинського майстра Ореста Моргоча, відомого виготовленням скрипок. У програмі герой розповідає про родину та свою майстерність. У відео показано процес виготовлення скрипки, Орест Моргоч виконує музичний твір на власноруч виготовленому інструменті. Також він розповідає про своє захоплення бджільництвом, демонструє власну пасіку та вулики. Зйомки відбуваються в оселі майстра, його майстерні та на присадибній території.




Орест Моргоч: майстер скрипок із Кіцманя

21 грудня 1997 року, Волинське телебачення. Програма "Життя, віддане Богові і Україні" розповідає про життєвий шлях та наукову діяльність митрополита Анатолія Дублянського.

На відео: Волинський краєзнавчий музей, експозиція музею присвячена Анатолію Дублянському, музейні експонати, бібліотека Волинського державного університету, книги, бібліотека духовної семінарії.

Коментують: Анатолій Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею. О. Гурецька, завідувачка читальної зали бібліотеки Волинського державного університету. Отець Сергій, ректор духовної семінарії Української православної церкви Київського патріархату.

Над передачею працювали: редакторка Іванна Ляшук, звукорежисер Олександр Строчек, оператори Анатолій Ревенко, Олександр Марищук, Руслан Мазурок, відеоінженер Микола Ващук.


 "Життя, віддане Богові і Україні": історія митрополита Анатолія Дублянського 

Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія, 2013 рік. Випуск програми "Що робити" присвячений інтерв'ю з Богданом Гаврилишиним та міжнародному симпозіуму "Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі", під час якого економіста, громадського діяча та мецената привітали зі здобуттям звання Почесного доктора Тернопільського національного університету імені Івана Пулюя.

Інтерв'ю охоплює обговорення таких тем:
— з чого має розпочатися трансформація України до розвиненої країни;
— як повинна відбуватися зміна економічної системи країни;
— якою має бути якість освіти в Україні;
— молодь — рушійна сила змін;
— коли Україна завершить трансформацію;
— який вектор розвитку варто обрати Україні: ЄС або митний союз;
— питання ідентичності в росії;
— потенціал аграрної сфери в Україні;
— побажання молоді: як планувати життя, про що мріяти.

Також на відео: фрагмент виступу Богдана Гаврилишина під час Міжнародного симпозіуму; привітання ректора ТНУ ім. І. Пулюя Петра Яснія зі здобуттям звання Почесного доктора Богдана Гаврилишина; відвідувачі симпозіуму.

Над програмою працювали: Ігор Бенцал, Павло Ящищак, Юрій Мачуга.

Інтерв'ю з Богданом Гаврилишиним

2014 рік. Вінницька державна телерадіокомпанія "Вінтера".

Документальний фільм "Герой нового часу" присвячений учаснику Революції Гідності, Герою України Максиму Шимку. Про його життя, участь у Євромайдані та особистість згадують рідні та друзі. У стрічці використано фотографії та відео з родинного архіву Шимків.

Коментарі: мама Максима Шимка Зоя Кузьменко, вчитель Олександр Шевчук, друг Євген Тичук,  отаман "Вовчого куреня" Українського козацтва полку імені Івана Богуна Василь Любуня.

Над фільмом працювали: авторка Тетяна Довгань, оператори Вадим Демець та Олександр Базюк, режисерка монтажу Катерина Кирилюк.

Довідка: Максим Шимко — учасник Революції Гідності, Герой Небесної Сотні. Загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві під час розстрілу протестувальників. Посмертно отримав звання Героя України за громадянську мужність і самовідданість.


 Герой нового часу: історія Максима Шимка

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1991 рік. Документальний телефільм "Збирач слави козацької" оповідає про життя і діяльність історика, етнографа, археолога, фольклориста, дослідника історії українського козацтва Дмитра Яворницького. Спогади колег і діячів із різних галузей, які співпрацювали з українським ученим, експонати з Меморіального будинку-музею Яворницького допомагають розкрити його ставлення до праці в різні періоди, зокрема під час звільнення через звинувачення в "буржуазному націоналізмі".

На відео: археологічні розкопки на острові Хортиця; мітинг довкола могили кошового отамана Івана Сірка в селі Капулівка Нікопольського району; краєвиди Дніпра; відкриття пам’ятника кошовому отаману П. І. Калнишевському в селі Пустовійтівка Роменського району Сумської області; пороги Дніпра; краєвиди Самарканда (Узбекистан); Соловецький монастир; фото музею в Каїрі; меморіальна дошка на місці хати Дмитра Яворницького в селі Борисівка Харківського району Харківської області; експозиція Меморіального будинку-музею Д. І. Яворницького: фото вченого; портрети козаків і гетьманів України; титульні аркуші видань його праць; листи Яворницького; альбом "З української старовини" з текстом Д. І. Яворницького, ілюстраціями М. Самокиша та літографіями С. Васильківського; фрагменти кінохроніки, на якій зображений діяч.  

Коментують: старша наукова співробітниця Інституту імені Рильського Академії наук України Марія Олійник-Шубравська; директор Музею козацької слави Олександр Кириченко; науковий співробітник Інституту археології Академії наук України Аркадій Козловський; історикиня, музейниця та краєзнавиця, перша завідувачка та багаторічна керівниця Меморіального будинку-музею Ангеліна Перкова; хатня робітниця Катерина Литвиненко; письменник Роман Іваничук; наукова співробітниця Меморіального будинку-музею Алла Журба; письменник Юрій Мушкетик; краєзнавець Олександр Бодянський; лоцман Григорій Омельченко.  

Над фільмом працювали: режисер Родіон Єфіменко, автор сценарію Роман Фуртак, оператор Микола Марковський.

"Збирач слави козацької": Дмитро Яворницький

Львівське телебачення, редакція обмінних передач. Програма "Сто запитань до...",  20 лютого 1991 року. Випуск присвячений інтерв’ю з доктором фізико-математичних наук, співголовою Львівської крайової організації Народного Руху України, народним депутатом І скликання Орестом Влохом. 

На відео: інтерв’ю, Орест Влох розповідає про батьків та середовище, у якому виховувався; про совість як духовне поняття; про компетентність народних депутатів та представників вищої влади, необхідність бюрократичних структур; про роль інтелігенції у відродженні та розвитку нації, внутрішню інтелігентність українців; про лібералізм, тактику дій для досягнення мети — побудови незалежної української держави, консолідацію компетентних людей; про суттєвий вплив комуністичної партії на сучасну ситуацію; про меншість і більшість у парламенті, формування коаліції; про компроміси у політиці та житті, про здатність прощати помилки, про межу компромісів; про надію і віру у складних ситуаціях як для окремої людини, так і для народу. 

Журналістка — Тамара Григораш. 

Довідка: Орест-Степан Влох — український фізик, громадсько-політичний діяч, народний депутат України І скликання, один із засновників і перший голова Львівської крайової організації Народного Руху України. У науковій сфері зробив вагомий внесок у розвиток фізичної оптики та нелінійної оптики, заснував Інститут фізичної оптики у Львові. У політичній діяльності активно сприяв демократизації суспільства, утвердженню української державності та національному відродженню наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. 

"Сто запитань до...": Орест Влох 

Національна телекомпанія України, 2000 рік. Програма "Безмежний світ Соломії Павличко", присвячена науковиці, письменниці, засновниці видавництва "Основи" і літературній критикині. 

На відео: фото і фрагменти інтерв'ю із Соломією Павличко; будинок видавництва "Основи", засновницею якого була українська науковиця; книги її авторства; кафедра філології Національного університету "Києво-Могилянська академія"; коментують колеги і соратники громадської діячки: докторка філологічних наук, професорка Віра Агеєва, директорка видавництва "Основи" (1998–2012) Валентина Кирилова, докторка філософії, історикиня Марта Богачевська-Хом'як, письменниця Оксана Забужко, поетеса і літературна критикиня Людмила Таран.

Програму підготували: авторка і ведуча — письменниця і журналістка Теодозія Зарівна, режисерка Леся Кабірова.

Довідка: Соломія Павличко — українська літературознавиця, культурологиня та перекладачка, дослідниця модернізму й феміністичної критики. Засновниця видавництва "Основи". Загинула у 1999 році внаслідок отруєння чадним газом у власній квартирі.

Персоналії