Львівське телебачення, редакція обмінних передач. Випуск програми "Сто запитань до..." від 20 лютого 1991 року присвячений інтерв’ю з доктором фізико-математичних наук, співголовою Львівської крайової організації Народного Руху України, народним депутатом І скликання Орестом Влохом. 

На відео: інтерв’ю, Орест Влох розповідає про батьків та середовище, у якому виховувався; про совість як духовне поняття; про компетентність народних депутатів та представників вищої влади, необхідність бюрократичних структур; про роль інтелігенції у відродженні та розвитку нації, внутрішню інтелігентність українців; про лібералізм, тактику дій для досягнення мети — побудови незалежної української держави, консолідацію компетентних людей; про суттєвий вплив комуністичної партії на сучасну ситуацію; про меншість і більшість у парламенті, формування коаліції; про компроміси у політиці та житті, про здатність прощати помилки, про межу компромісів; про надію і віру у складних ситуаціях як для окремої людини, так і для народу. 

Журналістка — Тамара Григораш. 

Довідка: Орест-Степан Влох — український фізик, громадсько-політичний діяч, народний депутат України І скликання, один із засновників і перший голова Львівської крайової організації Народного Руху України. У науковій сфері зробив вагомий внесок у розвиток фізичної оптики та нелінійної оптики, заснував Інститут фізичної оптики у Львові. У політичній діяльності активно сприяв демократизації суспільства, утвердженню української державності та національному відродженню наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. 

"Сто запитань до...": Орест Влох 

Національна телекомпанія України, 2000 рік. Програма "Безмежний світ Соломії Павличко", присвячена науковиці, письменниці, засновниці видавництва "Основи" і літературній критикині. 

На відео: фото і фрагменти інтерв'ю із Соломією Павличко; будинок видавництва "Основи", засновницею якого була українська науковиця; книги її авторства; кафедра філології Національного університету "Києво-Могилянська академія"; коментують колеги і соратники громадської діячки: докторка філологічних наук, професорка Віра Агеєва, директорка видавництва "Основи" (1998–2012) Валентина Кирилова, докторка філософії, історикиня Марта Богачевська-Хом'як, письменниця Оксана Забужко, поетеса і літературна критикиня Людмила Таран.

Програму підготували: авторка і ведуча — письменниця і журналістка Теодозія Зарівна, режисерка Леся Кабірова.

Довідка: Соломія Павличко — українська літературознавиця, культурологиня та перекладачка, дослідниця модернізму й феміністичної критики. Засновниця видавництва "Основи". Загинула у 1999 році внаслідок отруєння чадним газом у власній квартирі.

"Безмежний світ Соломії Павличко"

2015 рік, Національна телекомпанія Україна. Документальний фільм "Євген Патон. Щедрість таланту" присвячений українському вченому у галузі зварювальних процесів і мостобудування.

На відео: заставки, інтерв'ю з академіком НАН України Борисом Патоном, кінохроніка, коментарі колег: кандидат технічних наук Платон Сєвбо, академік НАН України Борис Мовчан.

Вчений Євген Патон

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" , 1992 рік. Випуск передачі "Панас Заливаха. Автопортрет", створений як монолог художника. Митець розповідає факти з біографії, про перебування у таборі в Мордовії, розуміння суті мистецтва.

У відео: майстерня художника; його роботи, зокрема полотно "Берестечко", портрет актриси Сумської.

Над фільмом працювали В. Шестопалова,  М. Гресько, Е. Анищенко, Л. Мороз, Н. Ільченко, М. Равикович.

Довідка: Панас (Опанас) Заливаха — український живописець, політичний в'язень, шістдесятник, громадський діяч, оформлювач книг, член Клубу творчої молоді — київського осередку ранніх шістдесятників. 

Панас Заливаха. Автопортрет

2006 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм про академіка Національної академії наук України, Академії медичних наук України, доктора медичних наук, науковця в галузі медицини та кібернетики, директора Інституту серцево-судинної хірургії, філософа, громадського діяча та письменника Миколу Амосова.

Про ставлення до праці, пацієнтів, колег, побутових аспектів приватного життя та сприйняття медичного ремесла розповідають його колеги, соратники і близькі (деякі — російською мовою): науковиця у галузі кардіології, донька діяча Катерина Амосова; доктор медичних наук Михайло Зіньковський; директор Національного інституту серцево-судинної хірургії (у 1988–2015 роках) Геннадій Книшов; доктор медичних наук Леонід Ситар; доктор медичних наук Юрій Панічкін; доктор історичних наук Юрій Шаповал; докторка медичних наук Катерина Чернушенко; доктор медичних наук, письменник Юрій Щербак; кандидатка технічних наук Лора Касаткіна. 
 
У фільмі наведені цитати з книги "Думки і серце" (видана у 23 країнах) та щоденників Миколи Амосова; використані фрагменти телезйомки академіка 1983 року; кадри з підготовки до операції, оглядів пацієнтів та спілкування з ними. 

Режисерка програми — Людмила Павлюк, керівник проєкту — Віктор Дерюгін.

Думки і серце. Микола Амосов

Тернопільське телебачення. Випуск програми "Вони прославили наш край" від 28 вересня 2003 року присвячений композитору та диригенту Денису Січинському.

На відео: архівні фотографії Січинського, біографія композитора; рукописи, фото, музейний стенд з Денисом Січинським; пам’ятник, присвячений диригенту, на фоні звучать пісні авторства Дениса Січинського.

Коментує дослідниця біографії Січинського Галина Трудоруда.

Авторка — Ольга Медвідь.

Довідка: Денис Січинський — український композитор, хоровий диригент, педагог і громадський діяч, один із основоположників професійної музичної культури Галичини. Найвідоміші його твори: опера "Роксоляна", кантата "Дніпро реве", хорова композиція "Не пора" на слова Івана Франка, а також численні солоспіви, зокрема "Із сліз моїх", "Пісне моя" та "Не співайте мені тої пісні".


Композитор Денис Січинський

1988 рік, Республіканське телебачення (Українське телебачення). Випуск передачі "Живе слово" — "Щедрість таланту", створений до 100-річчя з дня народження видатного українського вченого — академіка Леоніда Булаховського, який протягом 20-ти років очолював інститут мовознавства АН УРСР.

На відео: заставки, спогади колег та родичів, будинок по вулиці Михайла Коцюбинського та квартира, де жив Булаховський.

Спогадами діляться: академік, мовознавець Олександр Мельничук; член-кореспондентка Латвійської РСР Айна Блінкена;   член-кореспондентк Латвійської РСР Зіґмас Зінкявічюс; член-кореспондент АН УРСР Анатолій Непокупний; дочка, доктор філологічних наук Юлія Булаховська; онуки.

Довідка: Олександр Булаховський (1888–1961) — український мовознавець, академік АН УРСР, один із засновників української історичної лінгвістики. Досліджував історію української мови, її походження, фонетику, граматику та зв’язки з іншими слов’янськими мовами. Автор фундаментальних праць, які стали важливим внеском у розвиток українського мовознавства ХХ століття.

Мовознавець-славіст Леонід Булаховський

2000 рік, Національна телекомпнія України. Випуск циклової передачі "Герої України" присвячена вченому, герою України — Борису Патону.

На відео: заставки, інтерв'ю з Борисом Патоном про початок життєвого шляху, кінохроніка, дослідження зварювальних технологій, нагородження званням Герой України, обрання Бориса Патона на посаду президента Академії Наук України, академік катається на водних лижах, грає в теніс.

Герої України: Борис Патон

2001 рік, Національна телекомпанія України. Випуск передачі "Обличча свободи". Головний герой — академік, літературознавець, лауреатом Шевченківської премії та премії — Іван Дзюба. Ведуча — Теодозія Зарівна.

На відео: заставки, фрагменти історичних подій, інтерв'ю з Іваном Дзюбою про свободу, диктатуру, процес демократизації, поняття зла і добра, свободу преси.

Інтерв'ю з Іваном Дзюбою

З особистого архіву Ярослава Кендзьора.

18 січня 1989 року, Львів.

На відео: Євген Сверстюк за столом, говорить на камеру; Ярослав Кендзьор вітає Євгена Сверстюка з посадою президента асоціації УАНТІ (Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції); інтерв'ю з Євгеном Сверстюком, розповідає про надії, покладені на діяльність асоціації, про премію імені Василя Стуса, значення поезії Василя Стуса, перших лауреатів премії, про мужність акторів молодіжного театру, яким погрожували представники обласного управління культури і КДБ і наполягали, щоб вони відмовилися від премії.

Євген Сверстюк, 1989 рік: про УАНТІ та премію Василя Стуса

Полтавське телебачення, 2006 рік. Передача "Зустріч для вас" присвячена українській артистці театру і кіно Аді Роговцевій.

На відео: Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя, вистава за участі Ади Роговцевої, фрагменти виступу; уривки з фільмів за участі Ади Роговцевої; біографія акторки; уривки інтерв'ю з Адою Роговцевою.

Коментарі: народна артистка України, акторка театру і кіно Ада Роговцева; народний артист України Євген Паперний; акторка Катерина Степанкова.

Довідка: Ада Роговцева — українська акторка театру і кіно, народна артистка СРСР і УРСР, Герой України. Понад 35 років пропрацювала в Київському національному академічному театрі імені Лесі Українки, здобула всесоюзне визнання завдяки ролі у фільмі "Салют, Маріє!". Відзначена чотирма театральними преміями "Київська пектораль" та кінопремією "Золота дзиґа".

"Зустріч для вас": Ада Роговцева

Тернопільське телебачення. Випуск програми "Відверті діалоги" від 7 березня 2018 року, присвячений інтерв'ю зі зв'язковою та розвідницею Української Повстанської армії Ганною "Лілея" Лінько-Ковальчук.

На відео: розвідниця розповідає про своє життя, дитинство, школу, Другу світову війну, долю своєї родини, таборове заслання.

Коментарі: племінниця зв'язкової Зиновія Кернична; розвідниця Ганна Лінько-Ковальчук.

Ведуча — Лариса Михальська.

Довідка: Ганна Лінько-Ковальчук — українська громадська діячка, членкиня ОУН, зв'язкова, розвідниця та медик УПА (псевдо "Лілея"), кавалерка ордена княгині Ольги III ступеня. Заарештована у 1949 році радянською владою та засуджена до десяти років таборів суворого режиму "Берлаг" у Магаданській області. Після звільнення у 1955 році повернулася в Україну, де разом із чоловіком, побратимом УПА Трохимом Лінько, залишалася активною учасницею патріотичного життя аж до смерті у 2023 році.

Персоналії