26 вересня 2002 року. Закарпатська державна телерадіокомпанія. Передача "Потім не спом'яне нас ніхто..." розповідає про Георгіну Мураній-Мейсарош — спадкоємицю творчої родини, яка багато років провела у сталінських таборах, її долю та внесок у збереження інформації для сучасників.

Іван Ребрик, редактор і видавець, розповідає про Георгіну Мураній-Мейсарош, знайомство з нею, її життя, а також переслідування Георгіни та її чоловіка тоталітарним режимом. Звучить аудіозапис розмови з Георгіною Мураній-Мейсарош, у якому вона розповідає про переслідування свого чоловіка. Також йдеться про її перебування у в'язниці та сталінських таборах.

Наталія Ребрик, директорка видавництва "Гражда", зачитує уривки зі спогадів про перебування Георгіни у ГУЛАГівських таборах. Також йдеться про шлях книги до читача, її переклад угорською мовою, рукопис, який став книгою, роботу видавництва та мецената.

Над передачею працювали: авторка і ведуча Наталія Присяжнюк, режисерка Наталія Тронь, звукорежисер Володимир Шолох, оператори Володимир Кепич, Василь Попадинець, асистентки режисера Віталія Левчак, Тетяна Якубик, світло Юрій Галамбош, художнє оформлення Тетяна Маркович, відеозапис Арпад Бенке, Норбі Югас, технічне забезпечення Катерина Петканич, Сергій Присяжнюк, Віталій Мисів.

Довідка: Георгіна Мураній-Мейсарош — закарпатська мемуаристка, дочка педагога, письменника та культурного діяча Івана Муранія, онука поета і священника Івана Сільвая, правнучка письменника Олександра Духновича. Георгіна Мураній-Мейсарош пережила арешт, ув'язнення та шість років таборів. Про пережите вона розповіла у книзі спогадів "...Потім не спом'яне нас ніхто...", яка вийшла в ужгородському видавництві "Гражда" 2002 року.

Історія Георгіни Мураній-Мейсарош

2005 рік. Тернопіль. Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія.

У випуску передачі "Відверті діалоги" інтерв'ю з Богданом Грабовським. У розмові він згадує про роботу на телебаченні та в журналістиці, говорить про особливості журналістської професії, написання віршів і власне життя. Також розповідає про свій досвід роботи в Тернопільській обласній державній телерадіокомпанії.

Над передачею працювали: авторка і ведуча Лариса Михальська, режисерка Надія Бобко, оператор Віталій Павук, звукорежисери Юрій Данилюк, Володимир Заболотний, художник-графік Юрій Маркович, інженер відеомонтажу Олег Ружевський, освітлювач Анатолій Твардовський.

Довідка: Богдан Грабовський — заслужений журналіст України, письменник і публіцист. Понад десять років працював у газеті "Вільне життя", а згодом багато років у Тернопільській обласній державній телерадіокомпанії, де працював редактором радіо, головним редактором телебачення та директором радіо. 

"Відверті діалоги": Богдан Грабовський

1 вересня 2003 року. Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Вони прославили наш край" розповідає про поета, учителя та журналіста Степана Будного, його життя і творчість. У передачі звучать його вірші, розповідають про кохання та жінок у житті поета.

На відео: краєвиди села Струсів, могила-пам'ятник Степану Будному, архівні фотографії, записи та книги поета. Про Степана Будного розповідають Олександра Мороз та Богдан Хаварівський.

Над передачею працювали: авторка Ольга Ведмідь, оператори Віталій Павук, Олег Павлишин, відеоінженери Олег Химук, Сергій Огородник, звукорежисери Володимир Заболотний, Галина Бєлова, інженер відеомонтажу Юрій Мачуга, художник-графік Юрій Маркович.

"Вони прославили наш край": Степан Будний

Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія, 2003 рік. Випуск програми "Відверті діалоги" містить інтерв'ю з міжнародним гросмейстером, українським шахістом Василем Іванчуком.

Під час розмови з ведучою програми Ларисою Михальською обговорили такі теми: риси характеру спортсмена; його кар'єру; ставлення до перемоги, поразок, заробітків і шляхів досягнення успіху; емоційність шахістів; зіркову хворобу; улюблені місця відпочинку та хобі; у відео наявна рекламна інформація про спонсора.

Над програмою працювали: режисерка — Лариса Федишин; оператори — Віталій Павук, Василь Панчук, Олег Павлишин, Андрій Курилюк; звукорежисери — Володимир Заболотний, Юрій Данилюк, Галина Бєлова; монтаж Юрія Мачуги, Романа Стасишина, Олега Ружевського; комп’ютерна графіка Юрія Марковича; відеоінженери — Олег Химук, Сергій Огородник.

Шахіст Василь Іванчук

13 грудня 1981 року. Львів. Випуск програми "Незабутні" присвячений Івану Франку, його життю і творчості, формуванню світогляду, темі праці та життю робітників, а також зв'язку письменника з російською літературою. У програмі йдеться про повість "Борислав сміється" та історію розвитку Борислава. Присутня радянська пропаганда.

На відео: портрети та садиба Івана Франка, вулиці Борислава і Львова. Звучать уривок оповідання "У кузні" та вірш "Каменярі". Богдан Козак читає поезії Івана Франка, Марія Байко виконує пісню на його слова. Показано фрагменти п'єс "Сон князя Святослава" та "Будка".

Коментує: завідувач відділу пропаганди і агітації Бориславського міського партійного комітету Б. Городиський.

"Незабутні": Іван Франко

22 березня 1965 року. Львівська студія телебачення. Архівне відео документує прощання та поховання письменника Петра Козланюка у Львові. Відео чорно-біле, без звуку. 

На відео: прибуття потяга на львівський вокзал, винесення домовини з вагона, траурна процесія через вокзал, похоронні вінки. Домовину завантажують в автомобіль. У центрі Львова показано вулицю Коперника, палац Потоцьких, людей, які прийшли попрощатися з письменником, його родину та нагороди. Серед присутніх — Ірина Вільде, Ростислав Братунь та інші письменники. Показано прощання, винесення домовини та траурну процесію вулицями міста. На Личаківському кладовищі — промови, надгробні пам'ятники на могилах Івана Франка, Ярослава Галана, Костянтина Пелехатого, Юрія Мельничука, могила Петра Козланюка та покладання похоронних вінків.


Прощання з Петром Козланюком

18 березня 1995 року. Студія художніх програм, Львівське телебачення. Передача "Художня панорама" присвячена 100-річчю від дня народження художниці Ярослави Музики. У програмі розповідається про її життя, творчий шлях, навчання реставраційній справі, роботу в Асоціації незалежних українських митців, арешт і заслання. Про художницю та її зв'язок зі Львовом згадують мистецтвознавці й діячі культури.

На відео: захід до 100-річчя Ярослави Музики, молитва "Молитва за Україну", бюст і меморіальна таблиця художниці, церковна служба, її портрет, картини, ікони, пейзажі, нариси, керамічні вироби, прикраси, чорно-білі фотографії та виставка робіт.

Коментують: заступник начальника Львівського обласного управління культури Петро Зозуляк, заступниця директора Львівської картинної галереї Олена Ріпко, голова Ліги творчих спілок Іван Самотос, доктор мистецтвознавства Володимир Овсійчук, голова Львівської спілки письменників Левко Різник, завідувач відділу культури Львівського міськвиконкому Всеволод Іськів.

Над передачею працювали: Олена Ріпко, Олег Андреєв, Ярослав Миляновський, Павло Шереметьєв, Олег Возний, Григорій Оленець, Володимир Павенський, Василь Форемський, Наталія Нєдєлько, Віталій Нефьодов, Роман Бруцяк, Володимир Романів, Анатолій Очколас.

"Художня панорама": Ярослава Музика 

11 червня 1996 року. Львівська державна телерадіокомпанія. Передача "Світлини" присвячена 87-річному фотомайстру Ярославу Ковалю. 

У передачі показано світлини, які митець робив у різні роки, а сам Ярослав Коваль розповідає про своє життя і світогляд, захоплення фотографією, яке почалося ще в дитинстві, та шлях до професійного визнання. Митець також згадує воєнні роки, свій перший фотоапарат та події минулого. Розповідь охоплює різні періоди його життя.

Ярослав Коваль: життя у світлинах

19 травня 1997 року. Львівська державна телерадіокомпанія. Передача "У мажорі і мінорі" присвячена життю і творчості композитора Бориса Кудрика. 

У програмі розповідається про життєвий шлях музиканта, його характер, талант, політичну діяльність та особливості спілкування з ним. Розповідь доповнюють архівні фотографії Бориса Кудрика. Спогадами про композитора ділиться заслужений артист України Богдан Кох. Він згадує про характер Кудрика, його особисті риси, талант та політичну діяльність. Творчість Бориса Кудрика представлена у виконанні заслуженої хорової капели "Трембіта". Колектив виконує пісні композитора, диригує Микола Кулик.

Довідка: Борис Кудрик — український композитор, музикознавець, фольклорист і педагог. Його творча спадщина охоплює хорову, вокальну, інструментальну, церковну та сценічну музику. Серед відомих творів — кантата "Вибір гетьмана", хори "Народний гімн", "Заклик", а також численні церковні та світські хорові композиції. Кудрик також був дослідником української церковної музики та автором праці "Огляд історії української церковної музики".


Історія життя і творчості Бориса Кудрика

8 грудня 1997 року. Житомир. Документальний фільм "Людина з іменем Дніпра" присвячений Борису Тену (Миколі Хомичевському) та 100-річчю від дня його народження. У фільмі звучать спогади друзів і родичів Бориса Тена, його вірші та улюблені мелодії. Розповідь про поета доповнюють матеріали з обласного літературного музею: фотографії, книги, листівки, квитки, чернетки, патефон і друкарська машинка.

Показано Поліський ансамбль пісні і танцю "Льонок", який виконує пісню Івана Сльоти та Бориса Тена. Також у фільмі — будинок Бориса Тена, меморіальна дошка та пам'ятник. Про Бориса Тена та його творчість розповідають працівники обласного літературного музею, письменники, науковці, діячі культури та люди, які були з ним знайомі. Серед них — племінниця Миколи Хомичевського Г. Павлюк, яка ділиться спогадами, а також Людмила Журавська, яка розповідає про епіграми Бориса Тена.

Коментують: виконувач обов'язків директора обласного літературного музею Віталій Єремеєв, наукова працівниця обласного літературного музею І. Шестопалова, народний артист України Василь Яременко, голова обласного відділення Спілки письменників України Олексій Опанасюк, доцент Житомирського педагогічного інституту Людмила Бондарчук, голова обласного літературного об'єднання імені Бориса Тена Валентин Грабовський, письменник Анатолій Шевчук, племінниця Миколи Хомичевського Г. Павлюк, заступниця директора обласного літературного музею А. Григор'єва, завідувачка відділу обласного літературного музею Людмила Журавська.

Над фільмом працювали: журналіст Л. Натикач, оператори С. Бондаренко, О. Гордієнко, В. Герасимчук, монтаж Л. Качор, звукорежисер В. Беспаленко.

Довідка: Борис Тен (справжнє ім'я Микола Васильович Хомичевський) — український поет, перекладач, мистецтвознавець, педагог, хоровий диригент і музикознавець. Найбільше відомий перекладами з давньогрецької та інших мов, зокрема "Одіссеї" та "Іліади" Гомера. Над перекладами Гомерових творів працював упродовж 31 року. Також писав власні поезії, літературознавчі та мистецтвознавчі праці.

"Людина з іменем Дніпра": Борис Тен

16 вересня 1992 року. Чернівецька студія телебачення. Передача "ОУН-УПА. Дорога з ночі".

Показані фрагменти засідання Крайового з'їзду членів ОУН-УПА, що відбувся у Чернівцях 16 серпня 1992 року. У програмі звучать спогади про історичні події, пов'язані з ОУН-УПА. На тлі повстанської пісні "Ой у лісі, на полянці" показано копію оригіналу прапору ОУН, з яким учасники марширували до Києва під проводом полковника Мельника. Про цей прапор розповідає командир Буковинського куреня, полковник Петро Войновський. Олександр Миколайович Вершківський згадує радянські роки та створення Буковинського куреня. Своїми спогадами також діляться колишній вояк Української повстанської армії Святослав Мельничук та буковинські політв'язні.

Над передачею працювали: Петро Голопапа, Ігор Сверида, Володимир Григор'єв, Г. Грегорець, Ю. Фантук, А. Грещук.

Спогади учасників ОУН та УПА, 1992 рік

1984 рік, Львів. Програма "Дума про пісню" присвячена композитору Анатолію Кос-Анатольському. 

Анатолій Кос-Анатольський іде вулицями Львова, годує голубів. Звучить пісня "До юності" у виконанні сестер Байко. У квартирі композитора Кос-Анатольський розповідає про своє розуміння пісні, згадує про зародження любові до пісні у своїй родині та розповідає про дитинство. У виконанні хору звучить "Цимбалочки-солов'ї" та пісня "Чотири воли пасу я". Кос-Анатольський говорить про те, що спочатку виникає слово, а потім мелодія. Звучить "Ой, піду я межи гори". 

Розповідь продовжується в Карпатах, де показано дім композитора та його родину — дітей і внуків, які йдуть гірськими стежками. Анатолій Кос-Анатольський згадує про свій композиторський шлях у післявоєнний період. Він імпровізує на фортепіано, грає пісню "Від москви до Карпат" та розповідає історію її створення. Пісня звучить у виконанні хору, соліст — Дмитро Гнатюк.

Продовжується передача тим, що композитор говорить про своїх попередників-поетів і розповідає про написання мелодії до вірша "Незабутній вальс". Згадує артистів, чиє виконання його пісень приносить йому радість. Також розповідає про творчі замовлення у житті композитора та про написання твору на вірш Івана Франка "Ой ти, дівчино, з горіха зерня". 

Наприкінці розповідь про творчу співпрацю із сестрами Байко. На сцені сестри Байко виконують "Білі троянди". Кос-Анатольський говорить про естрадну музику. Закінчується передача тим, що митець співає "Карпатське танго" та розповідає про історію написання цієї пісні. У квартирі композитора показано його родину.

Персоналії