Польща. Концтабір "Майданек". Урочисте відкриття меморіального каменю, який присвячений греко-католицькому священнику Омеляну Ковчу. Його арештували німці у січні 1943 року за те, що допомагав євреям. Під час перебування в концентраційному таборі продовжував  сповідати і причащати ув'язнених. 
Богослужіння біля меморіального каменю. Стенд з фотографіями жертв концтабору.

Омелян Ковч. Священник концтабору "Майданек"

11 грудня 2023 рік, Вінниця.

На відео інтерв'ю до 100-річчя почесної ветеранки Другої світової війни та України, полковниці МВС у відставці, розвідниці Ольги Твердохлєбової. Розповідає про своє життя, участь у Другій світовій війні, нагороди, контузію, про втрату рідних.

Довідка: Під час Другої світової війни Ольга Твердохлєбова була розвідницею та виконувала завдання на території окупованої Польщі та в Німеччині. Наприкінці війни Ольга була вже командиром маневреного взводу зв'язку.
У перші дні повномасштабної російсько-української війни звернулася до військкомату і попросилася у снайпери.
Серед нагород ветеранки – орден Богдана Хмельницького III ступеня, орден "За мужність" III ступеня, орден Княгині Ольги III ступеня, медалі "За відвагу", "За бойові заслуги", польський великий срібний орден "Річ Посполита" та радянські відзнаки.

Ольга Твердохлєбова: 100-річчя розвідниці

У програмі "Кава по-львівськи" ведучий Львівського телебачення Петро Остапишин спілкується з відомим композитором, виконавцем, лідером ВІА "Ватра" Ігорем Білозіром. 

Вони обговорюють молоді таланти, студію звукозапису, сьогодення української естради та мрії композитора.

До відеозапису включені музичні твори: "Любить-не любить", "Вальс".

Ігор Білозір: розмова за кавою

Українська студія телевізійних фільмів, 1993 рік.  

Фільм “Голобородькові пастелі” присвячений знаному у всьому світі, але маловідомому читацькому загалу України поету Василю Голобородьку. 

На відео: краєвиди Києва, замальовки буденного життя; учні рецитують вірші Василя Голобородька; автор розповідає про переслідування радянською владою, фотоархів родини Голобородько, демонструє власні видання; краєвиди Луганщини, природа, село Адріанополь Луганської області.  

Містить інтерв’ю та декламацію власних віршів Василя Голобородька. 

Довідка: Василь Голобородько — український поет, творчість якого відзначається глибоким фольклорним корінням та міфопоетичним стилем. Його поезія, позначена верлібром і багатою метафорикою, поєднує архаїчні уявлення з сучасною реальністю, створюючи унікальний світ образів. У Радянському Союзі його твори були заборонені через незалежну громадянську позицію та відмову співпрацювати з КДБ, але за кордоном здобули визнання. Збірки “Зелен день” та “Ікар на метеликових крилах” принесли йому Національну премію України імені Тараса Шевченка.  

Василь Голобородько — забутий геній верлібру 

Українська студія телевізійних фільмів, 1994 рік. 

Фiльм розповiдає про історію села через призму біографії знаменитого спортсмена-борця Iвана Максимовича Пiддубного, який народився і жив у старовинному козацькому селі Красенівка на Черкащині, його землякiв, що розвінчують міф про “руского богатиря”. 

На відео: фотоархів, кадри боротьби і фрагменти фільмів, де знімався Іван Піддубний; Єйский історико-краєзнавчий музей, експозиція; мешканці села Красенівці розповідають про родину Піддубного, про репресії радянської влади, забуття земляків; змагання, будні села; фрагменти чорно-білих хронік. 

Довідка: Іван Піддубний — видатний український борець, шестиразовий чемпіон світу, який прославився чесною боротьбою та непереможною силою. Незважаючи на спроби російської пропаганди представити його як “російського богатиря”, Піддубний все життя розмовляв українською мовою, відмовився від громадянства США та завжди наголошував на своєму українському походженні. Він залишився вірним своєму народу, попри переслідування радянської влади та забуття після смерті. 

Чемпіон світу Іван Піддубний із села Красенівки 

21 лютого 2007 рік.

Сюжет про художника-графіка, автора шрифта "Рутенія" Василя Чебаника. Стендап журналістки, українська абетка шрифтом "Рутенія", листи від Інституту української мови академії наук, художник малює літери, майстерня.

Коментарі: художник-графік Василь Чебаник; доктор філологічних наук, професор КНУ імені Т. Шевченка Олександр Понамарів; віцепрем'єр-міністр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник.

Василь Чебаник: автор української абетки

12 березня 2011 рік Черкаси.

Сюжет про витязя української літератури — Василя Симоненка. Заставка, музей, архівні фотографії поета, аматорський запис Василя Симоненка, який декламує свій вірш "Лебеді материнства", експонати.

Коментарі: дисидент Євген Сверстюк; колега Симоненка з газети "Молодь Черкащинни" Григорій Суховершко; режисер Лесь Танюк.

Василь Симоненко: витязь української літератури

Українська студія телевізійних фільмів, 1988 рік. 

Документальний телефiльм “На зламах часу” присвячений видатному українському радянському кінорежисеру, геніальному скульптору і талановитому драматургу Івану Кавалерідзе.  

Містить маловідому дореволюційну кінохроніку, а також хроніку перших літ Радянської влади.  

У фільмі представлена широка галерея портретів видатних культурних діячів минулих років, фотоархів Кавалерідзе, фрагменти його кінофільмів та скульптур, інтерв’ю з драматургом.  

Режисер —  Ростислав Синько. 

Довідка: Іван Кавалерідзе — український скульптор, кінорежисер і драматург, відомий поєднанням авангардних форм із традиційними темами. У своїй авангардній скульптурі він експериментував із кубізмом і конструктивізмом, що найяскравіше виявилося в його пам’ятнику “Артем” (Святогірськ, 1927), який став знаковим прикладом радянського монументального мистецтва. Серед його кіноробіт вирізняються “Перекоп” (1930), “Коліївщина” (1933), “Прометей” (1936), “Григорій Сковорода” (1959) . Як скульптор, він також створив пам’ятники княгині Ользі в Києві, Тарасу Шевченку в Ромнах і Полтаві, Григорію Сковороді в Лохвиці, формуючи унікальний пласт українського модернізму в монументальному мистецтві. 

Іван Кавалерідзе — титан української культури 

Запорізька обласна державна телерадіокомпанія. Програма “Дмитро Донцов. Зоряний інтеграл” за 7 червня 2003 року присвячена історії життя та становленню Дмитра Донцова, як головного ідеолога українського інтегрального націоналізму. 
 
Містить інтерв’ю дослідників та чорно-білі хроніки. 

Коментарі: ветеран УПА Василь Маркович; історик, завідувач кафедри історії Мелітопольського державного університету імені Богдана Хмельницького Віктор Гудзя; голова обласного товариства імені Дмитра Донцова Олександр Черненко.  

Довідка: Дмитро Донцов — український публіцист, філософ, політичний діяч і головний ідеолог інтегрального націоналізму. Він був активним учасником боротьби за незалежність України, засновником і редактором впливових журналів та автором книги “Націоналізм”, яка стала основою нової націоналістичної ідеології. Донцов відомий своїми поглядами на важливість національної еліти та ролі боротьби в становленні нації. Його ідеї мали великий вплив на українське націоналістичне середовище, зокрема на формування ОУН та УПА.

Дмитро Донцов — ідеолог українського націоналізму  

Українська студія телевізійних фільмів, 1992 рік. 

Фільм “Кассандра” присвячений життєвому шляху художниці-правозахисниці Стефанії Шабатури.  

На відео народні гуляння, серед присутніх Стефанії Шабатура та її мати — народна художниця Ганна Шабатура, прогулянки Львовом. Позакадровий голос художниці, розповідає про свою долю, правозахисну та творчу діяльність, історію своє родини, демонструє фото з сімейного архіву.  

Містить фрагменти архівних відео, зокрема демонтаж пам’ятника Леніну у Львові у 1990 році. 

Довідка: Стефанія Шабатура  — українська художниця, активістка, член Української Гельсінської групи. Після арешту в 1972 році за антирадянську діяльність відбувала покарання в таборах, а пізніше була активним учасником політичних і громадських рухів, зокрема в організації “Меморіал” та Народному Руху України. Після проголошення незалежності України отримала кілька державних нагород за свою мужність і внесок у захист прав людини. 

Дисидентка Стефанія Шабатура 

Чернівецьке телебачення, 1988 рік. Програма-спомин про Володимира Івасюка.

Про співака та композитора розповідають: Василь Стріхович — режисер телебачення, співаки Назарій Яремчук та Василь Зінкевич, письменник Степан Пушик, співачка та педагогиня з вокалу — Олена Кузнєцова, а також співачки й солістки ВІА "Смерічка" Софія Ротару та Мирослава Єжеленко. 

На відео: Володимир Івасюк вдома, Назарій Яремчук та Василь Зінкевич виконують «Червону руту»; Володимир Івасюк вдома грає на роялі; співає Назарій Яремчук; батьки Володимира Івасюка — Михайло Григорович та Софія Карякіна; сестри Оксана  та Галина Івасюк , "Пісня-71" — Володимир Івасюк, Василь Зінкевич і Назарій Яремчук виконують пісню "Червона рута"; Назарій Яремчук спілкується із колишніми учасниками ВІА "Смерічка"; "Пісня-72" —  Назарій Яремчук та Мирослава Єжеленко, ВІА "Смерічка" виконують пісню "Водограй", у залі Володимир Івасюк; ансамбль "Росинка" виконує пісню "Шумить пшениця, як Дунай"; Василь Зінкевич виконує пісню "Літо пізніх жоржин"; фото Софії Ротару та Володимира Івасюка, Ротару виконує пісню "Кленовий вогонь".

У програмі використані: кінозйомки 1968 року, фрагменти "Пісня-71", "Пісня-72" та музичні твори. 

"Червона рута Володимира Івасюка": програма-спогад

Львівська область, 1977 рік. Аматорські зйомки. 

На відео зимовий відпочинок сім’ї Івасюків: гори, в кадрі Галина та Оксана Івасюк, на балконі Галина Івасюк та її чоловік Любомир Криса; Володимир Івасюк та сестра Галина Івасюк. 

Персоналії