16 вересня 2014 рік, Харків.

Сюжет про ситуацію із поверненням переселенців на окуповані території. Переселенці з валізами, Харківський задізничний вокзал, волонтери, волонетрський пункт на вокзалі, автовокзал. Коментарі: переселенка з Алчевська Ірина Максимчик; переселенка з Первомайська (з 2024 року — Сокологірськ) Олена Івенська; волонтерка Надія Риндіна.

Повернення на окуповані території, 2014 рік

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1995 рік.

Театралізований фільм "Сад любові" з читанням філософських текстів та фрагментів листів Григорія Сковороди до учня і друга Михайла Ковалинського.

Довідка: Григорій Сковорода — український філософ, поет, педагог і мандрівний просвітник, представник барокової та ранньопросвітницької традиції. У центрі його вчення перебуває ідея внутрішньої людини, пізнання себе та покликання. Сковорода розробив оригінальну філософську систему, синтезуючи елементи античної етики, християнської містики та неоплатонізму, що стало підґрунтям формування української інтелектуальної традиції.

"Сад любові": філософія Григорій Сковорода

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1996 рік.

Фільм присвячений історії банківської справи та заснуванню Національного банку України.

На відео: Національний банк України, будівля; історична довідка про виникнення банків; банківська справа в Україні, історія Київської контори Державного банку, архівні фотографії XIX–XX століть; створення Національного банку України, промова голови НБУ Віктора Ющенка; екскурсія приміщеннями НБУ, функції Національного банку України; коментарі Віктора Кравця.

Коментарі: голова НБУ Віктор Ющенко; голова правління Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" Віктор Кравець.

Історія Національного банку України

20 липня 2010 рік, Київ.

На відео судове засідання над колишнім першим заступником голови НАК "Нафтогаз України" та екс-голови Державної митної служби Ігорем Діденко. Печерський районний суд, судова зала, Ігор діденко в клітці для підсудного, охорона, ЗМІ в залі, судді зачитують договір адвокатів та ухвалу засідання, промова підсудного.

Довідка: Ігор Діденко — колишній перший заступник голови НАК "Нафтогаз України" та ексочільник Державної митної служби — став фігурантом резонансної справи щодо розмитнення газу компанії "РосУкрЕнерго". У 2011 році суд ухвалив вирок: три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання, після чого його звільнили з-під варти. Суд дійшов висновку про відсутність особистої вигоди, попри обвинувачення у зловживанні службовим становищем і привласненні майна в особливо великих розмірах.

Суд над Ігорем Діденком

8 січня 2020 року літак Boeing 737-800 Міжнародних авіаліній України (МАУ) зазнав авіакатастрофи під час рейсу з Тегерану до Києва. Унаслідок цієї трагедії всі 176 людей на борту, представники різних країн, загинули. Спочатку Іран висловлював припущення про технічні несправності літака, але згодом визнав, що це було наслідком ненавмисного обстрілу їхніми військовими.

На відео: аеропорт, люди, брифінг представників авіакомпанії МАУ, журналісти, готель "Бориспіль", автомобілі.

Інтерв'ю з Валерієм Матьковим — батьком одного з загиблих в авіакатастрофі, Олександром Шафієвим — технічним директором МАУ, Ігорем Сосновським — віце-президентом МАУ.

Авіакатастрофа під Тегераном

Київ, аеропорт "Бориспіль", 19 січня 2020 рік.

На відео церемонія прощання із загиблими в авіакатастрофі літака Boeing 737 сполученням "Тегеран-Київ", яка трапилась 8-го січня 2020 року. 

На відео: люди з квітами в аеропорту, вінки та фотографії на домовинах із загиблими, президент України Володимир Зеленський покладає квіти, літак "Мрія", грає оркестр, виїзд траурного кортежу з домовинами з летовища до терміналу Б.

Довідка: літак МАУ, що здійснював рейс PS752 за маршрутом "Тегеран–Київ", був збитий у небі над Іраном 8 січня 2020 року. Усі 176 людей на борту загинули, серед них громадяни шести країн: Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Трагедія сталася під час ударів іранської армії по базах США в Іраку.

Рейс "Тегеран - Київ": церемонія прощання з загиблими

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1981 рік.

Фільм "Побачення з Київською Руссю" присвячений історії пам’яток та архітектури часів Русі у Києві та Чернігові.

Розповідає архітектор Андрій Карнабед.

На відео: краєвиди Київщини та Чернігівщини, Дніпро, церкви; Чернігів, будні міста, головна площа міста; фрески чернігівських храмів; Київ, Софійський собор; археологічні розкопки на Подолі; реставраційні роботи в Софійському соборі; Золоті ворота, різні плани; ювелірні вироби давньоруських майстрів; будні мешканців Києва.

Режисер — Борис Квашньов.

Давньоруська традиція Києва та Чернігова

7 січня 2019 рік, Київ.

Сюжет про проведення першої Різдвяної літургії Православної церкви України після отримання Томосу. Софія Київська, Митрополит Київський та всієї України Епіфаній проводить літургію, президент України Петро Порошенко з родиною, Томос про автокефалію Української Православної Церкви, промови Епіфанія та Порошенка, Софійська площа, колядники, стендап журналістки, коментарі киян. 

Довідка: Томос про автокефалію Православної церкви України був наданий 6 січня 2019 року Вселенським патріархом Варфоломієм. Документ засвідчив канонічну незалежність ПЦУ від московського патріархату та її визнання у світовому православ’ї. Отримання Томосу стало важливою подією для утвердження духовної та державної незалежності України.

Перша Різдвяна літургія Православної церкви України

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1991 рік.

Документальний фільм "Бабин Яр. Правда про трагедію". Містить чутливий контент.

На відео: заставки; історичні архівні відео- та фотоматеріали; кадри з архівів Міністерства пропаганди  нацистської Німечиини: зруйнованого післявоєнного Києва та під час окупації німецькими військами, кадри Другої світової війни, кадри переселення євреїв, єврейське гетто у Варашаві; спогади свідків: учасник оборони Києва Геліос Михайлюк; Галина Мартузова; Раїса Дашкевич; автор фільму Олександр Шлаєн; Наталія Чехова; Давид Айзенберг; журналіст Юрій Чикирисов.

Автор: Олександр Шлаєн. Режисер: Володимира Георгієнко.

Довідка: документальний фільм створений у рамках українського кінематографа документального та науково-популярного кіно. Він присвячений трагедії Бабиного Яру, місцю масових розстрілів мирних жителів у Києві під час нацистської окупації в роки Другої світової війни.
У фільмі використано архівні кінокадри з фондів Міністерства пропаганди нацистської Німеччини, які вперше були продемонстровані саме в цій стрічці.
Фільм було створено у 1980 році і він демонструвався на екранах різних країн світу. Водночас радянська цензура не дозволила авторам розповісти правду про Бабин Яр. Тому автори вимушені були повернутись до цього фільму через 10 років.

"Бабин Яр. Правда про трагедію"

Національна телерадіокомпанія України, 2007 рік.

Фільм "Хранитель. У кожному серці своя любов" присвячений Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав".

На відео: археологічні знахідки в експозиції музею; гра на бандурі старшого наукового співробітника заповідника "Переяслав" Миколи Бойка; історія заснування заповідника; радянські чорно-білі хроніки 1950-х років; інтерв’ю з Михайлом Сікорським; процес розбудови заповідника; Михайло Сікорський проводить екскурсію музеями на території заповідника.

Коментарі: директор Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайло Сікорський; заступниця директора заповідника "Переяслав" Галина Глушко; старший науковий співробітник Наталя Ткаченко; академік НАН України, голова Спілки краєзнавців Петро Тронько; старша наукова співробітниця Людмила Набокова.

Авторка — Тамара Хрущ.

Довідка: Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" об’єднує території Переяслава та прилеглих зон, включає 371 нерухому пам’ятку і 24 тематичні музеї та зберігає понад 170 000 одиниць основного музейного фонду, що репрезентують археологічну, історичну, етнографічну та мистецьку спадщину України. Заповідник створений у 1979 році як історико-культурний комплекс, 1999 року отримав статус національного, закріпивши провідну роль установи у збереженні культурної спадщини Середньої Наддніпрянщини. Михайло Сікорський сформував унікальну модель музею-заповідника з розгалуженою системою спеціалізованих музеїв, поєднав управлінську, наукову і просвітницьку діяльність та визначив довготривалу стратегію розвитку і збереження історико-культурного ландшафту Переяславщини.

Історія заповідника "Переяслав"

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1994 рік.

Документальний фільм з циклу "Українська ніч 33-го...". Фільм другий, частина 1 — "Жах або Розстріляне відродження". У стрiчцi показано, як крок за кроком тодiшнiй український Уряд - Політбюро ЦК КП(б)У зрадив український народ.

Полтавська область, село Мгар, Курган скорботи, покладання квітів пам'яті жертвам Голодомору 1932–1933 років, чорно-білі архівні відео- та фотоматеріали, бюст українського кінорежисера та письменника Олександра Довженка в Києві, Чорнобильска АЕС, спогади селян про Голодомор, Центральий Комітет КП(б)У. Уривки із щоденника Олександра Довженка читає Микола Вінграновський.

Автор: Леонід Мужук.

"Українська ніч 33-го...: Жах або Розстріляне відродження"

9 листопада 2006 рік, Київ.

Сюжет до 30-ї річниці створення Української Гельсінської групи (УГГ) на основі якій 7 липня 1988 року була створена Українська Гельсінська спілка. Лідер УГГ Левко Лук'яненко розмовляє з журналісткою, декларація створення УГГ, стенд з членами-засновниками групи, старі видання газети "Smolockyp", пресконференція учасників. 

Коментарі: український політичний та громадський діяч Левко Лук'яненко; член-засновник УГГ, проректор з питань призначення і місії Українського католицького університету Мирослав Маринович; засновниця московської Гельсінської групи Людмила Алексєєва.

Довідка: Українська Гельсінська група — правозахисне об’єднання, створене 9 листопада 1976 року в Українській РСР для контролю за дотриманням СРСР Гельсінських угод з прав людини. До її складу входили відомі дисиденти, зокрема Микола Руденко, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Петро Григоренко, Мирослав Маринович, більшість з яких зазнала репресій і ув’язнень. 7 липня 1988 року на основі УГГ була створена Українська Гельсінська спілка.

Суспільство