Відео присвячене особистим речам з експозиції Соломії Крушельницької, які зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

На відео: прикраса зі срібного дроту у вигляді троянд із пелюстками; дві ручки; ноти; видання з її бібліотеки; платівки із записами пісень; фотографії співаків, міст, у яких виступала співачка; афіша; журнальний столик, виготовлений із різних сортів деревини; статуя співачки. 

Про історію появи речей і їхні особливості розповідає завідувач відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею, історик, археолог, педагог Олег Гаврилюк. 

Довідка: Соломія Крушельницька — українська оперна співачка, педагогиня, одна з провідних представниць європейської вокальної сцени кінця ХІХ — початку ХХ століття. Виступала на провідних оперних сценах Європи та Америки, зокрема виконувала партію Чіо-Чіо-сан в опері Джакомо Пуччіні "Мадам Баттерфляй", у післявоєнний період викладала у Львівській державній консерваторії.

Особисті речі Соломії Крушельницької

2025 рік, село Чортория Вижницького району Чернівецької області. Михайло Грицюк — племінник кіно- і театрального актора, режисера і сценариста Івана Миколайчука — оповідає про історію створення Мистецько-меморіального музею-садиби, про життя і творчість діяча, відомих відвідувачів установи. 
 
У відео: краєвиди музею-садиби; експозиція, до якої увійшли особисті речі актора; фотографії різних періодів життя; сорочка Василя Стефаника, яку син письменника Кирило подарував Іванові Миколайчуку після зйомок у фільмі "Камінний хрест"; сорочка Сергія Параджанова; плакат з тризубом і написом "Січ Чорториї". 

Мистецько-меморіальний музей-садиба Івана Миколайчука

2002 рік, сюжет розповідає про будівництво козацької чайки "Богун", яке ґрунтується на основі клинів Козацької доби, фрагментів суден, знайдених в акваторії острова Хортиця, та описів Боплана, оскільки жодні креслення козаків не збереглися; означені деталі конструкції та використаних матеріалів.

На відео: будівництво чайки; фарбування козацького судна; спуск чайки "Богун" на воду; матроси.

Коментар:  координатор проєкту Міжгалузевої лабораторії історичних досліджень при інституті археології НАН України Сергій Воронов.

Будівництво козацької чайки

2003 рік, Перший національний, Крим. Сюжет присвячений 85-річному ювілею заснування Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.

На відео: корпус ТНУ ім. В. І. Вернадського; студенти; лекції; герб закладу вищої освіти; урочисті заходи з нагоди ювілею; дошка пошани з переліком діячів, які навчалися в університеті; комп'ютерне обладнання в закладі вищої освіти; виставка; бібліотека університету; наявні написи російською мовою. 

Коментарі: ректор ТНУ імені В. І. Вернадського (1998–2014) Микола Багров; студент; ректор КНУ ім. Тараса Шевченка (1985–2008) Віктор Скопенко; наявні коментарі російською мовою.

Автори сюжету — Тетяна Гураль, Андрій Осьмухін.

85-річчя заснування ТНУ ім. В. І. Вернадського

Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія, 2015 рік. Випуск програми "В об'єктиві ТТБ" розповідає про заходи до 170-річчя від дня народження Івана Пулюя в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, які розкривають значення доробку вченого для різних галузей: української науки (винахідник, фізик), богослов (перекладач Біблії українською мовою), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

На відео: погруддя Івана Пулюя в приміщенні ТНТУ; фрагменти виступів офіційних осіб, які очолюють заклади, дотичні до життя і діяльності вченого; фотографії українського діяча; покладання квітів до погруддя Івана Пулюя.

Коментарі: заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Леонід Бицюра (2014–2015); директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Любомир Крупа (2014); віцеректор Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Й. Сліпого о. Михайло Пастух; голова Тернопільського осередку НТШ Михайло Андрейчин; ректор ТНТУ ім. І. Пулюя Петро Ясній (2007–2021); вчитель історії Гримайлівської ЗОШ, завідувач музею ім. І. Пулюя Дмитро Прокопишин.  

Над програмою працювали Лілія Лобур, Олег Павлишин, Роман Стасишин. 

170-річчя від дня народження Івана Пулюя в ТНТУ

Перший Національний, 2003. Сюжет розповідає про проведення ювілейної Міжнародної бібліотечної конференції у Судаку. За словами фахівців, цей форум найбільший у світі. 

На відео: учасники конференції; вивіски; обладнання бібліотекарів; наявні коментарі і написи російською мовою.

Коментар:  відвідувачка конференції англійка Ребекка Ларкін; голова Верховної Ради Криму Борис Дейч.

Автори сюжету — Галина Громик, Віктор Коса.

Десята Міжнародна бібліотечна конференція в Судаку

Львівське телебачення. Випуск програми "Автограф" від 29 березня 1996 року присвячений діяльності Клубу творчої молоді "Пролісок" у Львові.

На відео: заставка програми, гобелен Стефанії Шабатури "Кассандра", Марія Крушельницька виконує фрагмент п’єси для фортепіано "Спомин" Нестора Нижанківського, архівні фото учасників клубу; Василь Глинчак анонсує тему передачі, про Клуб творчої молоді "Пролісок", створений у Львові у 1963 році; Михайло Косів розповідає про мистецьке середовище, виникнення назви "Пролісок", згадує Олександра Зелінського, Олену Антонів, Стефанію Шабатуру, про обрання першого президента, про діяльність учасників клубу до початку репресій у серпні 1965 року, самвидав, про шарж авторства скульптора Еммануїла Миська, про репресії та арешти членів клубу; Олександр Зелінський розповідає про відвідини у 1962 році студентами Львівської консерваторії вечора пам’яті Миколи Куліша, організованого Клубом творчої молоді у Києві, демонструє запрошення на цей вечір; Юрій Брилинський ділиться спомином про тогочасну атмосферу у Львівському університеті; про зустріч із Лесем Танюком і Аллою Горською, членами Клубу творчої молоді "Сучасник" з Києва; коментарі Володимира Квітневого, розповідає про роботу з талановитою літературною молоддю у Львівському відділенні Спілки письменників у 60-ті роки, про передісторію створення та інституційне оформлення КТМ "Пролісок"; Микола Ільницький про візит поета Василя Симоненка до Львова, про відмову від участі в передачі на знак солідарності із Богданом Горинем, ділиться спомином про те, як мистецтво та культура відігравали роль форми вияву тогочасної громадянської позиції, розповідає про гімн київського КТМ "Балада про гуску" (слова Івана Драча, музика Олександра Зелінського); звучить "Балада про гуску" (співає солістка Львівської філармонії Богдана Хідченко, акомпанує Олександр Зелінський); Ігор Калинець, про КТМ "Пролісок" як наскрізь революційне явище, про вечір пам’яті поета Богдана-Ігоря Антонича, про віднайдення членами клубу могили поета; звучить лемківська пісня "Зозуленька кукат" у виконанні Марії Процев’ят; Василь Глинчак про гобелен Стефанії Шабатури "Кассандра"; Марія Процев’ят згадує про виїзди КТМ до села Добротвір, міста Новий Розділ, міста Калуш та інших, про знакові події для клубу, такі як альтернативний концерт до 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка та поїздку учасників клубу на урочисті святкування у місто Канів у 1964 році; Микола Ільницький про вечір пам’яті поета Василя Симоненка, який став трагічним заключним акордом для КТМ "Пролісок" і започаткованого руху; звучить пісня "Ода ворогам" (слова Ліни Костенко, соліст Львівської філармонії Богдан Косопуд, акомпанує Ярослава Матюха).

Коментарі: народний депутат, перший президент клубу "Пролісок" Михайло Косів; композитор, музикознавець Олександр Зелінський; актор Львівського академічного театру імені Марії Заньковецької Юрій Брилинський; письменник, секретар-організатор КТМ "Пролісок" Володимир Квітневий; літературознавець, історик літератури, доктор філологічних наук Микола Ільницький; поет Ігор Калинець; співачка (сопрано), диригент, педагог Марія Процев’ят.

Ведучий — Василь Глинчак.

Довідка: Клуб творчої молоді "Пролісок" діяв у Львові на початку 1960-х років як культурно-просвітницький осередок українського шістдесятницького руху, спрямований на популяризацію української мови, літератури, мистецтва, національної історії та збереження культурної спадщини. Після посилення ідеологічного контролю радянської влади діяльність клубу була припинена, а його активність стала однією з підстав для репресій проти представників української інтелігенції під час арештів 1965 року.

Клуб творчої молоді "Пролісок"

15 листопада 2006 року, Київ. 

Сюжет присвячений медіафоруму "Україна на інформаційній карті світу" щодо свободи слова у ЗМІ. 

На відео: виступ президента України Віктора Ющенка за трибуною, коментар про свободу слова; виступ Віктора Януковича; різні плани глядачів; бліцінтерв’ю учасників форуму, представників ЗМІ з різних країн. 

Коментарі: президент України Віктор Ющенко; шеф-редактор новин СТБ Олексій Мустафін; президент НТКУ Віталій Докаленко; прем’єр-міністр України Віктор Янукович. 

Журналістка — Людмила Небилиця. 

Медіа-форум свободи слова, 2006 рік 

Перший національний, 2004 рік. Сюжет присвячений 100-річчю від заснування Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, охоплює історію створення закладу вищої освіти й урочисті заходи з нагоди ювілею.

На відео: чорно-білі кадри зйомки Києва; кадри хроніки Другої світової війни; молодий актор Богдан Ступка; фрагменти фільмів з участю Івана Миколайчука; святковий концерт.

Коментарі: актор і режисер театру, кіно та телебачення Володимир Артеменко; студентка 2-го акторського курсу Катерина Вишнева; студент 4-го акторського курсу Сергій Кравець.

Автори сюжету — Ольга Кашпор, Валерій Герасименко.

100 років КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого

21 травня 2003 року, Київ. 

Сюжет присвячений першому засіданню країн-учасниць Карпатської конвенції. 

На відео: краєвиди Карпат, коментар про розділення Карпат між різними країнами, зокрема Україною; виступи на екологічну тематику представників різних країн; підписання Карпатської конвенції; про те, як туризм шкодить екології; окреслення природоохоронних цілей учасників конференції. 

Коментарі: міністр охорони навколишнього природного середовища Василь Джарти; міністр охорони довкілля Румунії Сульфіна Барбу. 

Журналістка — Людмила Сивак. 

Довідка: Карпатська конвенція — міжнародна угода, підписана 2003 року з ініціативи України, спрямована на охорону природного середовища та забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону шляхом координації політики семи європейських держав. Для України її реалізація має стратегічне значення у сфері збереження біорізноманіття, лісових і водних ресурсів, розвитку гірських територій, сталого туризму та адаптації до кліматичних змін, водночас вимагаючи ефективного міждержавного співробітництва й узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів. 

Перше засідання Карпатської конвенції, 2003 рік 

Сумське телебачення. Передача "Південна Пальміра" бере курс на зближення народів" від 15 травня 2006 року присвячена морському круїзу Україна — Туреччина на пароплаві "Південна Пальміра".

На відео: пароплав "Південна Пальміра", знайомство з інтернаціональною родиною; розповідь про ремонт пароплава, його вдосконалення; прибуття до Стамбула, порт, вулиці міста, крамниці зі смаколиками, вигляд міста з моря, автодорожній міст; капітанська рубка, різні плани; пресконференція на теплоході.

Коментарі (російською мовою): генеральний консул України у Стамбулі Володимир Пузирко; старший пасажирський помічник Олександр Дудоладов; капітан теплохода Ігор Зальотов; шеф-кухар Олександр Сидоренко; директор департаменту зовнішніх зв'язків Одеського міськвиконкому Світлана Боєва; заступник генерального секретаря ОЧЕС Алпай Ефендієв; турецько-українська родина: Умар, Наталія, Ясен, Мухамед-Алі.

Круїз "Україна — Туреччина": пароплав "Південна Пальміра"

Фільм 2003 року розповідає про історію, пам'ятки і побут вірмен у Львові упродовж століть співіснування з українцями й представниками інших народів міста.

На відео: візит Католикоса (глави Вірменської церкви) і Верховного Ієрарха Вірменської церкви Гарегіна ІІ до Львова й відкриття та освячення Вірменського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці та інших почесних гостей, зокрема першого Президента України Леоніда Кравчука, французького співака Шарля Азнавура; пам'ятки, які спроєктували діячі вірменського походження: Домініканський собор, будинок № 10 на площі Ринок (Ян де Вітте), статуя Свободи на фасаді Музею етнографії та художнього промислу (Тадей Баронч), дзвіниця Домініканського собору, будівля Музею етнографії та художнього промислу (Юліан Захаревич); споруди на площі Ринок, у яких проживали мешканці вірменського походження: Чорна кам'яниця (родина Никоровичів, одна з найзаможніших у Львові), будинок № 10 (поет Шимон Шимонович, Ян де Вітте, Кароль Мікулі), будинок № 29 (вірменський історик Зиморович); портрети вірмен з експозиції Львівського історичного музею; Львівська аптека-музей "Під чорним орлом" зі статуєю Вірменки в дворику; відвідини Папи Римського Івана Павла ІІ переданої частини Вірменського храму; ікони і церковні обряди собору; освячення винограду на День храму — Успіння Пресвятої Богородиці; матах — "обід любові" — одна з вірменських традицій благодійності; недільна школа при вірменській громаді, де вивчають мову, культуру й історію Вірменії; футбольна команда "Ахпюр"; наявні коментарі російською мовою.   

Коментарі: кандидатка філософських наук, вірменознавиця Ірина Гаюк; голова ради національних меншин, голова вірменської громади м. Львова Карло Саркісян; настоятель Вірменської Апостольської церкви у Львові отець Тадеус Геворгян; почесний голова товариства вірменської культури "Ахпюр" у Львові Карапет Багратуні; протопсалт вірменського церковного хору Андрій Шкраб'юк.

Над фільмом працювали: Інна Балаян, Каріне Мкрчтян, Коба Аланія.

Суспільство