З особистого архіву Ярослава Кендзьора.

24 серпня 1991 року, Київ.

На відео: мітинг перед Верховною Радою, люди з прапорами та тризубами; люди вигукують "Ганьба!", "Департизація!"; виступ Дмитра Павличка, говорить про передання армії під командування Верховної Ради України; лунають "Ще не вмерла Україна" і "Ой у лузі червона калина", люди співають; вигуки "Політв'язням — волю!"; виступ Неоніли Крюкової; похід до пам'ятника Тараса Шевченко.

"Політв'язням — волю!", 24 серпня 1991 року

Відео з особистого архіву Ярослава Кендзьора. Київ, 9 жовтня 1990 року. Круглий стіл за участі представників студентів, які голодують, голови та членів президії Верховної Ради УРСР, народних депутатів та представників міністерств.

На відео: в президії: представник студентів Олег Кузан, голова Верховної Ради Леонід Кравчук, народний депутат Ігор Юхновський, співголови ради студентів Олег Барков, Олесь Доній та Маркіян Іващишин; учасники обговорюють питання націоналізації майна комуністичної партії, виборів на багатопартійній основі, підписання нового союзного договору, проходження строкової військової служби за межами УРСР, тощо. 

Інтерв’ю: Михайло Косів, народний депутат – перефразовує рядки вірша Івана Франка; Олег Кузан – про виїзд частини студентів Львівського університету на сільськогосподарські роботи; про питання націоналізації майна комуністичної партії, про суд над комуністичною партією; Олесь Доній – про проведення виборів по багатопартійній системі та прийняття відповідного закону; Леонід Кравчук –щодо питання союзного договору, розгляду Верховною Радою питання про розпуск, конфіскації майна комуністичної партії; В’ячеслав Кириленко, представник студентів – про відмову Верховною Радою приймати новий союзний договір; Леонід Кравчук – відповідає на запитання Криленка; Степан Хмара, народний депутат – звертається до студентів з проханням припинити частині з них сухе голодування, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснили провокації на території студентського табору та інше; Ігор Юхновський – підсумовує переговори, є три пункти вимог: про відставку очільника уряду В. Масола, про не підписання союзного договору, про строкову військову службу за межами УРСР на добровільних засадах, звертається до студентів з проханням припинити голодування; Маркіян Іващишин – висловлює подяку народним депутатам, журналістам, представникам громадських організацій за нагоду поговорити, заявляє від себе та співголів, що вони залишаються на своїх позиціях.

Революція на граніті: зустріч студентів з владою

15 грудня 2011 року, Київ.

Сюжет про проблеми фінансування ліків за державний кошт для пацієнток з раком молочної залози.

На відео: інтерв'ю з пацієнткою Антоніною Омельченко, розповідає про продаж квартири задля фінансування свого лікування та реабілітації; коментарі активістів та лікарів про проблеми фінансування лікування для пацієнтів з онкологією; прийом у лікаря, УЗД молочних залоз, екран; лікарня, обладнання, обстеження пацієнтів.

Коментарі: пацієнтка Антоніна Омельченко; голова громадської організації "Рівне право на життя" Тетяна Леман; головний онколог МОЗ України Іван Смоланка; лікар-онкомамолог Лілія Ковальова; представниця ГО "Рівне право на життя" (з російської федерації) Маргарита Макарова.

Журналістка — Олеся Варламова.

Рак молочної залози: проблеми лікування

Національна телерадіокомпанія України, 2016 рік.

Випуск "Волинська трагедія: причини конфлікту" програми "Розсекречена історія" присвячений дослідженню причин та перебігу польсько-українського збройного конфлікту на Волині у 1943–1945 роках.

На відео: історична довідка, чорно-біла хроніка; дискусія між польськими та українськими істориками, репрезентація історіографії історичних шкіл двох країн; проблематика дослідження документації по конфлікту; польські журнали про "Волинську трагедію"; обговорення радянських міфів; дискусія.

Містить матеріали з Галузевого державного архіву СБУ.

Коментарі: польський історик і політолог Лукаш Адамський; історик, науковець Інституту імені І. Кураса НАНУ Юрій Шаповал; історик, дослідник українського націоналізму Іван Патриляк; історик, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Ведучий — Олександр Зінченко.

Довідка: Волинська трагедія — польсько-український збройний конфлікт 1943–1945 років на теренах Волині та Східної Галичини, під час якого внаслідок дій УПА (Української повстанської армії) та відповідних акцій польського підпілля АК (Армії Крайової) загинули десятки тисяч цивільних з обох сторін. Польська історіографія кваліфікує ці події як геноцид, тоді як українська — як взаємний збройний конфлікт в умовах нацистської окупації та складних міжетнічних відносин, що сформувались у міжвоєнний період. 

Волинська трагедія: причини конфлікту

2000 рік, Національна телекомпанія України. 

На відео спільна молитва у день закриття ЧАЕС в Софіївському соборі. Молитву проводять Патріарх Київський і всієї України Філарет, Митрополіт Тернопільський і Подільський, предстоятель УАПЦ Мефодій. Присутні: президент Леонід Кучма, голова Верховної Ради України Іван Плющ, міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, Київський міський голова Олександр Омельченко.

Спільна молитва у день закриття ЧАЕС

2000 рік, Національна телекомпанія України. Випуск передачі "Не все так погано у нашому домі", в якому розкриваються різні аспекти історії, культури та суспільного життя України крізь призму часу.

На відео: заставки, стендап ведучої, старовинні та наручні годинники, передноворічний Київ, фонтан 1900 року на вулиці Олеся Гончара, скіфські баби, архівна хроніка Софійської площі 1919 року, поховання митрополита Володимира (1995), дзвіниця Софії Київської під час реставрації, архівні кадри Закарпаття 1940-х років, Тернопільський бавовняний комбінат, вулиці Женеви, виставка та вироби Ніни Косарєвої, архівні вітання від українців зі США (1991), Фонд Президентів України, коментар Марії Приймаченко та її картиниОдеська національна юридична академія, Ужгородська швейна фабрика "Парада"; універмаг "Дитячий світ"; Марії Приймаченко та її картини; архівні кадри Чорнобильська атомна електростанція і церемонія її закриття за участю Леоніда Кучми.

Коментарі: економіст Богдан Гаврилішин; художниця Ніна Косарєва; ректор Одеської національної юридичної академії, доктор юридичних наук Сергій Ківалов; письменник, кінодраматург Іван Чендей; завідуючий українікою Європейського відділу Бібліотека Конгресу США Богдан Ясінський; голова правління ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика "Парада" Мирослава Каламуняк; голова правління ВАТ "Універмаг "Дитячий світ" Світлана Полутова.

На межі тисячоліть: історія, культура і люди України

14 жовтня 2019 рік, Київ.

На відео марш активістів та ветеранів з акцією "Ні капітуляції!" проти погодження українською владою "формули Штайнмаєра". Люди з прапорами та транспарантами, марш з патріотичними лозунгами, дим від фаєрів, Хрещатик, Майдан Незалежності, мітинг біля Офісу президента.

Акція "Ні капітуляції!", 2019 рік

5 листопада 2016 рік, Київ.

Сюжет про український національно-патріотичний волонтерський проєкт "Труханівська Січ", який у форматі агітаційного поїзда курсував країною, щоб об'єднати мешканців Сходу, Заходу, Півдня та Центру України. Військовий оркестр на пероні, прибуття потягу, учасники проєкту з короваями з різних міст, співають пісню.

Коментарі: учасники проєкту;  отаман "Труханівської січі" Микола Бондар; співорганізаторка Олена Іванова.

Потяг Єднання України "Труханівська Січ"

2010 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм "Холодний мир" аналізує ситуацію, в якій опинилася Україна після розпаду СРСР, обравши власний шлях розвитку - питання миру та безпеки для країни все ще залишаються актуальними.

На відео: заставки, архівні матеріали Суспільного (рзасідання НАТО, військові полігони НАТО, військова техніка, навчання військових, зустрічі представників країн Альянсу), Україна після розпаду СРСР, формування державності в 1990-х–2000-х, політична й безпекова залежність між Сходом і Заходом, ідея "миру без гарантій безпеки", коментарі експертів. Закадровий текст читає Володимир Мельник.

Коментарі: генерал-майор Віктор Балабін; полковник Віктор Уліч; провідний експерт воєнних програм Центру Розумкова Олексій Мельник; генерал-майор Сергій Червонописький; студент військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Бритов; заступник голови Української спілки ветеранів Афганської війни Володимир Сіроштан; екс-посол України в Чеській Республіці Іван Кулеба.

"Холодний мир": Україна і НАТО

2008 рік, Національна телекомпанія України. Друга частина передачі "Україна туристична" про області України та АР Крим.

На відео: заставки, короткі сюжети про: 
Чернігівська область (річка Десна, краєвиди Чернігівського краю, об'єкти архітектурної спадщини, фрагмент з фільму Олександра Довженка "Земля"Спасо-Преображенський собор ХІ ст., Батурин, селище Козелець, Собор Різдва Богородиці); 
Сумська область (Зустріч Віктора Ющенка з хлібом-сіллю, Кролевець, зразки художнього ткацтва, майстри народних ремесел, унікальна ботанічна пам'ятка природи "Яблуня - колонія"); 
Житомирська область (музей космонавтики, "Бальзаківські місця"); 
Львівська область (панорама Львова, Олеський замок, Золочівський замок, Трускавець); 
Івано-Франківська область (Карпати, трембітарі, церкви Гуцульського краю, Коломия, Музей писанкарства, Манятський Хресто-Воздвиженський монастир); 
Чернівецька область (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Хотинська фортеця, краєвиди Карпат, гірськолижні траси взимку);
Тернопільська область (Почаївська лавра, печери, Музей археології);
Рівненьска область (Біле озеро, Бурштин, Острозька академія, Дубницький замок, Дубно);
Волинська область (фортеця, Луцький замок, лицарські бої, пам'ятник Лесі Українці, музей, Химерний палац у Луцьку);
Донецька область: (фонтани, "Половецькі баби", Свягі гори, Свято-Успенська Святогірська лавра, Миколаївська церква, шахти, шахтарі, Соледар, соляна шахта);
Луганська обалсть (Луганськ, краєвиди природи, кінні заводи); 
Дніпропетровська область (селище Петриківка, зразки Петриківського розпису);
Запорізька область (острів Хортиця, Козацька фортеця, Запоріжжя, пам'ятка природи "Кам'яна могила");
Харківська область (Музей Григорія Сковороди, Чугуєв, Чугуєвський музей Іллі Репіна, народні ремесла Слобожанщини, Харків).

Україна туристична. Друга частина

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"", 1994 рік.

Документальний фільм "Доміно Кагановича" присвячений діяльності в Україні сталінського емісара, очільника Комуністичної партії України Лазаря Кагановича.

На відео: чорно-біла хроніка, виступ за трибуною Лазаря Кагановича, критикує керівництво; чутливий контент, фотографії з поховання Кагановича, дочка Майя Каганович, труна з тілом у залі крематорію; біографія Кагановича, хроніка 1928 року, військові колони на параді у Харкові, дівчина танцює з червоноармійцем на площі, червоноармійці танцюють на площі; проблеми "українізації" України, зачитуються записки про призначення народного комісара освіти УСРР Миколи Скрипника; сталінські репресії, організація Кагановичем Голодомору в Україні; наказ наркома про звільнення Андрія Лозового з посади начальника Полтавського паровозоремонтного заводу, сторінка наказу з підписом Кагановича; про арешти та розстріли; хроніка 1947 року, Лазар Каганович крокує Хрещатиком, Хрущов і Каганович підіймаються до трибуни, кияни біля трибуни, рухається колона трудящих з портретом Кагановича; черепи розстріляних у Биківні; хроніки, мітинг комуністів біля монумента, мітинг біля арки "Дружба"; хроніка, нагородження Кагановича орденом Леніна.

Коментарі: голова КДБ 1961–1967 років Володимир Семичастний; селянка Ольга Діхтяренко; свідок Голодомору Дмитро Колесник; очевидці радянських репресій Іван Шпак, Василь Костенко; історик Михайло Брайчевський; поет Степан Крижанівський.

У фільмі використані матеріали Державного архіву кінофотофонодокументів України, Державного архіву громадської організації України, Державного архіву Полтави.

Довідка: Лазар Каганович — радянський партійний і державний діяч, генеральний секретар ЦК КП(б)У у 1925–1928 роках та перший секретар ЦК КП(б)У у 1947 році, один із найближчих прибічників Сталіна, визнаний Апеляційним судом Києва співорганізатором геноциду українського народу 1932–1933 років. В Україні проводив політику репресій проти українських націонал-комуністів та інтелігенції, особисто ініціював смертоносні заходи більшовицького терору в грудні 1932 року, брав участь в організації Голодомору шляхом завищення планів хлібозаготівель та керував депортацією понад 140 тисяч українців під час "операції Вісла" у 1947 році.

Злочини Лазаря Кагановича в Україні

9 жовтня 2008 рік, Київ.

Сюжет про повернення архівних документів та фотографій Тараса Шевченка та Лесі Українки в Україну. Стендап журналістки Анастасії Станко, Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, презентація архівних матеріалів.

Коментарі: представниця української вільної академії наук у США Тамара Скрипка; генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Наталія Клименко.

Суспільство