1984 рік, Українське телебачення. Вистава "Мати-наймичка" Івана Тогобічного за поемою Тараса Шевченка Донецького обласного українського музично-драматичного театру імені Артема (нині — Донецький національний академічний український музично-драматичний театр). 
Режисер — заслужений діяч мистецтв УРСР Віталій Аверченко.

На відео: заставки, драма на 4 дії з антрактом. 

Довідка: "Мати-наймичка" — це історія жінки на ім'я Ганна, яка народила позашлюбну дитину. Рятуючись від людського осуду, вона змушена покинути рідний край.

Вистава "Мати-наймичка", 1984 рік

Сумське телебачення. Випуск програми "Служу мистецтву Мельпомени" від 31 січня 2004 року присвячений ювілейному творчому вечору народної артистки України Олександри Сокол у Сумському театрі для дітей та юнацтва.

На відео: театр, відвідувачі театру дивляться на сцену; бенефіс Олександри Сокол, виконує романси російською мовою; привітання друзів та колег; інтерв'ю з Олександрою Сокол, розповідає про вибір професії, роботу в театрі, акторську кар'єру, творчість та плани на майбутнє.

Коментарі: директор Сумського театру для дітей та юнацтва Анатолій Лещенко; головний режисер Сумського театру для дітей та юнацтва Анатолій Мартюшов; народна артистка України Олександра Сокол.

Довідка: Олександра Сокол — українська театральна акторка, режисерка та педагогиня, народна артистка України, членкиня Національної спілки театральних діячів України. Понад тридцять років працювала в Сумському театрі драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна, де грала понад 150 різнопланових ролей; від 2001 року — акторка і режисер Сумського обласного академічного театру для дітей та юнацтва.

Народна артистка Олександра Сокол

Волинське телебачення, 2015 рік. Програма "З тими, кого люблю" — творчий вечір актриси театру і кіно Ади Роговцевої. Актриса на сцені розповідає про життєві роки і творчість, читає уривки віршів і поем. Також на сцені акторка та режисерка Катерина Степанкова. 

У програмі використані архівні фото та фрагменти з фільмів. Частина програми російською мовою. 

Творчий вечір Ади Роговцевої

1989 рік, Українське телебачення. Випуск передачі "Шкільний екран. Українська література" присвячений письменнику Миколі Кулішу та його драмі "97", в якій автор відобразив трагічні події голоду 1921-1922 років в Україні. Ведучий — режисер Лесь Танюк.

На відео: заставки, фрагменти телепостановки драми "97", ведучий розповідає про твір. Ролі виконують: заслужені артисти УРСР Богдан Бенюк та Валентина Салтовська, артист В. Гап'юк.

Микола Куліш: драма "97", 1989 рік

Тернопільське телебачення, 2009 рік. Випуск програми "Літературна вітальня" присвячений інтерв’ю з режисером, актором театру та кіно В’ячеславом Хім’яком.

На відео інтерв’ю: В’ячеслав Хім’як розповідає про театр, акторську гру, написання віршів.

Ведучий — письменник, кандидат філологічних наук Петро Сорока.

Довідка: В'ячеслав Хім'як — український актор театру і кіно, режисер і педагог, Народний артист України, професор, багаторічний діяч Тернопільського театрального середовища та освітньої сфери. Працював у Хмельницькому та Тернопільському музично-драматичних театрах, обіймав провідні посади у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Інтерв’ю з В’ячеславом Хім’яком

2016 рік, Львівське телебачення.

На відео балет "Есмеральда" композитора Чезаре Пуньї (на три дії з прологом та епілогом) у виконанні артистів Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Балет "Есмеральда" Чезаре Пуньї

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 2002 рік.

Телефільм "Гномик" з циклу "Маленькі історії великого міста". Присвячений спогадам української театральної акторки Неоніли Білецької про святкування новорічних свят у часи німецько-радянської війни.

Довідка: Неоніла Білецька — українська акторка театру, кіно та телебачення, народна артистка УРСР, багаторічна провідна акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Розпочала сценічну діяльність у 1950-х роках, працювала в театрах Маріуполя та Донецька, з 1979 року пов’язана з київською театральною сценою. Лауреатка театральної премії "Київська пектораль" за виконання провідних ролей класичного і сучасного репертуару.

Спогади Неоніли Білецької

Тернопільське телебачення. Випуск програми "Вони прославили наш край" присвячений інтерв’ю із заслуженим артистом України, літератором Петром Ластівкою. 

На відео: інтерв’ю з актором Петром Ластівкою, розповідає про участь у німецько-радянській війні, про театр, життя, село, написання віршів; демонструє фотографії з власного архіву. 

Авторка — Людмила Путькалець. 

Довідка: Петро Ластівка — український радянський актор і літератор, народний артист УРСР. Працював у театрах України та зіграв понад 100 ролей, зокрема Петра у виставі "Наталка Полтавка" Івана Котляревського. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Богдана Хмельницького та медаллю "За відвагу". 

Інтерв’ю з актором Петром Ластівкою 

Чернівецьке телебачення, 1972 рік. Уривок передачі, присвяченої зустрічі з акторами та історії створення Харківського державного театру революції.

На відео: загальний та крупний план акторів; виступ українського актора та режисера Юрія Козаковського, розповідає про історію створення Харківського державного театру революції, хронологію розвитку; історію театру та перші вистави продовжують інші актори, імена невідомі; виступ народної артистки УРСР Ганни Янушевич, розповідає про відвідування української письменниці Ольги Кобилянської; про перші театральні вистави на Буковині розповідає Юрій Козаковський.

Довідка: Харківський державний театр революції — радянський драматичний театр, що діяв у 1931–1937 роках у Харкові як експозитура Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Після ліквідації театру "Березіль" у 1937 році його об’єднали з Харківським театром робітничої молоді, утворивши Харківський театр ім. Ленінського комсомолу. У 1940 році театр перевели до Чернівців, де на його основі сформували Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.

Харківський театр революції у Чернівцях

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1982 рік.

Фільм "Театр надії" присвячений 100-літтю від заснування українського професійного театру, створеного Марком Кропивницьким — театру корифеїв.

На відео: розповідь про театр корифеїв, екскурсія музеєм; театральні митці та актори дають коментарі про історію розвитку українського театру. У фільмі використані матеріали Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва УРСР (зараз Музей театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві).

Коментарі: народна артистка СРСР Ольга Кусенко; українські радянські актори Валерій Івченко, Ірина Дзюба, Федір Стригун.

Фільм російською мовою.

Довідка: Театр корифеїв — перший професійний український театр, заснований 1882 року в Єлисаветграді (зараз Кропивницький) Марком Кропивницьким, що сформував національну сценічну традицію в умовах імперських обмежень. До його провідних діячів належали Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька та брати Тобілевичі, а стиль театру поєднував драму, музику і народні елементи.

100-ліття театру корифеїв Кропиницького

Волинське телебачення, 1997 рік. Моновистава "Маруся Чурай" за твором української поетеси Ліни Костенко у виконанні заслуженої артистки України Галини Кажан.

Довідка: "Маруся Чурай" — історичний роман у віршах Ліни Костенко, у якому на тлі подій Хмельниччини авторка змальовує трагічну історію кохання народної піснярки Марусі Чурай і Гриця Бобренка. Твір поєднує особисту драму з широким історичним контекстом визвольної боротьби українського народу та осмислює проблеми любові, зради, морального вибору і ролі митця в суспільстві.

"Маруся Чурай": моновистава Галини Кажан

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1990 рік.

Фільм-балет за повістю Михайла Коцюбинського — "Тіні забутих предків". Музика Віталія Кирейка, хореографія Вадима Федотова. Виконують артисти Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка.