2008 рік, Національна телекомпанія України. Документальний фільм "Олесь Гончар. Собор" присвячений історії написання роману та справжні причини переслідування письменника.

На відео: заставки, пам'ятник Олесю Гончару в Києві, Свято-Троїцький собор в місті Самар (прототип собору в романі), село Ломівка (місце народження письменника), будинок родини, кадри міста Самар, кабінет письменника, листи та документи, кінохроніка з Гончаром, кадри міста Ірпінь, будинок творчості, сторінки роману з ремарками на полях, Конча-Озерна, родинний будинок, книжки автора, Михайлівський собор.

Про письменника розповідають: дружина Валентина Гончар (про роман "Собор", історію свторення, про свою допомогу в написанні, про випадки з життя); сестра Олександра Біліченко-Сова (про приїзд О. Гончара додому у 1935р., про Біблію з Харкова); письменниця Леся Степович (про сестру Гончара); письменниця Марія Влад (про зустріч з О. Гончаром в Косові, про лист від парбюро з вказівкою засудити книгу, про знайомство з письменником ще з шкільних років); письменник Віктор Баранов (про свої враження від роману); письменник Анатолій Дімаров (про приголомшене враження від "Собору" в письменницькому та громадському житті, про стійкість О. Гончара перед натиском з боку компартії, про прототип негативного героя); поет Іван Драч (про випадок в житті О. Гончара, коли в нього украли приймача); критик Олександр Яровий (про те, що ідеї О. Гончара допомагали людині вижити і жити).

"Собор" Олеся Гончара: історія написання

Національна телерадіокомпанія України, 2001 рік.

Випуск програми "Хроніка ХХ століття" присвячений творчості письменника Михайла Стельмаха.

На відео: цитати авторства Михайла Стельмаха; останній запис промови Михайла Стельмаха від 24 травня 1982 року; декламація поезії Стельмаха у виконанні заслужених діячів мистецтва Олександра Кочнєва та Ніни Матвієнко.

Коментарі: болгарський письменник Йордан Мілєв; поет Лев Озеров; український композитор Платон Майборода.

Довідка: Михайло Стельмах — український письменник, драматург і фольклорист, представник літератури соціалістичного реалізму. Автор прозових і поетичних творів, у яких поєднав народнопісенну традицію з тематикою селянського життя та історичних трансформацій XX століття.

Поезія Михайла Стельмаха

Українське телебачення, 1990 рік. Редакція літературно-драматичних програм.

Випуск передачі "Світ поезії" присвячений творчості української поетеси Ліни Костенко.

У виконанні актриси Тетяни Назарової прозвучали вірші Ліни Костенко.

Довідка: Ліна Костенко — українська поетеса, представниця покоління шістдесятників, письменниця та громадська діячка. Авторка поетичних збірок і історичного роману у віршах "Маруся Чурай", лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка та низки міжнародних відзнак, активна учасниця дисидентського руху в радянський період.

"Світ поезії": Ліна Костенко

Чернівецьке телебачення. Передача "Молюся сонцю і любові" від 6 грудня 1996 року, присвячена поезії Катерини Міщенко.

На відео акторка Лідія Жук та поетеса Катерина Міщенко декламують поезію.

Довідка: Катерина Міщенко — українська поетеса і журналістка, членкиня Національної спілки письменників України, авторка поетичних збірок та публікацій у вітчизняній і зарубіжній періодиці. Авторка поетичних збірок "Улітку, в кінці зорепаду", "Профіль сльози" та "Завія медів".

Поезія Катерини Міщенко

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1972 рік. 

На відео поет Микола Ушаков декламує власну поезію. 

Фільм російською мовою. 

Довідка: Микола Ушаков — поет, письменник і перекладач, який працював у Києві та відіграв помітну роль у літературному житті України XX століття. Перекладав російською мовою твори українських класиків, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки, сприяючи поширенню української літератури в ширшому культурному просторі на теренах СРСР. 

Декламація Миколи Ушакова, 1972 рік 

Запорізьке телебачення, 2001 рік. Випуск програми "Жива історія Запоріжжя" присвячений інтерв’ю з Григорієм Лютим та розмові про поета Геннадія Літневського.

На відео: осіннє місто, Хортиця, потяг рухається коліями, фото та збірки поезій Літневського; інтерв’ю з Григорієм Лютим, розповідає про поета.

Коментує голова обласного відділення Національної спілки письменників, друг поета Геннадія Літневського Григорій Лютий.

Довідка: Геннадій Літневський — український письменник-гуморист, член Спілки письменників України, випускник Запорізького педагогічного інституту. Працював учителем і журналістом, активно публікувався в періодичних виданнях та співпрацював із журналом "Перець". У своїх сатиричних і гумористичних творах порушував соціальні проблеми, зокрема критикував бюрократію та моральні вади суспільства.

Яким був поет Геннадій Літневський?

Національна телерадіокомпанія України, 2008 рік.

Програма "Камертон" присвячена творчості української поетеси Лесі Українки.

На відео: фотографії з експозиції музею Лесі Українки, родина, краєвиди Житомирщини та Волині, творчий доробок поетеси.

Коментарі: завідувачка Літературно-меморіального музею Лесі Українки міста Новоград-Волинський Віра Римська; міський голова Новоград-Волинського Микола Боровець; художник Антон Весельський; чемпіон світу з важкої атлетики Олександр Дідовець; підприємець Микола Мартинюк; дитячий лікар Галина Глазова (нащадок родини Косачів); координаторка громадського об’єднання творчої інтелігенції Валентина Ксензук.

Листи Лесі Українки читає Людмила Ардельян.

У фільмі використані матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Гордія Пшеничного та фотографії Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Як жила та творила Леся Українка

20 березня 2013 року, Київ.

Сюжет присвячений презентації книги Івана Дзюби "Не окремо взяте життя" у Київському планетарії.

На відео: презентація книги, коментарі відвідувачів; Олена Бойко розповідає про концепцію обкладинки; фотографії дисидентів та "шістдесятників"; коментарі автора; глядачі у залі.

Коментарі: генеральна директорка видавництва "Либідь" Олена Бойко; директор товариства "Знання" Василь Кушнір; академік Національної академії наук України, письменник Іван Дзюба; дружина Івана Дзюби Марта Дзюба.

Над випуском працювали: Ольга Скотникова, Валентина Бречко.

"Не окремо взяте життя" Івана Дзюби

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1989 рік.

Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, які були вбиті радянською владою — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра.

На відео: заставки, коментар прозаїка Василя Минка, архівна кінохроніка, кадри Харкова, промова письменника Дмитра Павличка, актриса Наталія Ужвій позує в образі Катерини для пам'ятника Тарасу Шевченку у Харкові, коментар дружини письменника Михайла Семенка — Лілії, залізниця, справи проти письменників, лист Вале'р'яна ПІдмогильного із Соловків, пропагандистська Соловецька хроніка, фрагмент перекладу Миколи Зерова віршу Байрона, Байкове кладовще, кадри з художнього фільму "Зона" за п'єсою Миколи Куліша, коментар кінорежисера Миколи Мащенка, Соловецький театр, декламування віршів поета Володимира Сосюри, архівні фотографії.

Вбиті радянською владою

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1981 рік.

На відео письменник Павло Загребельний читає уривок з роману "Роксолана" — розділ "Відомщення".

Павло Загребельний читає уривок з "Роксолани"

24 червня 2011 рік, Київ.

Сюжет про творчій вечір письменника Василя Шкляра. Будинок художника, Василь Шкляр підписує книжки, збір коштів на екранізацію роману письменника, промова Шкляра на сцені, ексміністр регіонального розвитку Василь Куйбіда зачитує свій вірш для Шкляра та дарує квіти.

Коментарі: волонтер Тарас; читачі; письменник Василь Шкляр.

Творчий вечір Василя Шкляра

1997 рік, Національна телекомпанія України. Передача з циклу "Спочатку було слово..." присвячена письменнику, Герою України Павлу Загребельному. Ведуча — Теодозія Зарівна.

На відео: заставки, стендап ведучої, інтерв'ю з Павлом Загребельним, Михайло Слабошпицький та Євген Пашковський про Загребельного.

Книги та література