31 березня 2005 року, Львів.  

На відео фрагмент святкового літературного вечора до 20-річчя від дня створення літературної групи “Бу-Ба-Бу” (Бурлеск, Балаган, Буфонада): виступ Віктора Неборака, Олександра Ірванця, Юрія Андруховича; афіші; глядачі у залі, різні плани. 

Довідка: “Бу-Ба-Бу” (Бурлеск-Балаган-Буфонада) — українське літературне угруповання, засноване 1985 року у Львові Юрієм Андруховичем (Патріарх), Віктором Небораком (Прокуратор) та Олександром Ірванцем (Підскарбій). Об’єднання стало символом карнавального мислення й естетичного бунту перехідної епохи, поєднуючи поезію з елементами театралізованого дійства. Найактивніший період діяльності припав на кінець 1980-х — початок 1990-х років. 

Ювілейні читання “Бу-Ба-Бу” 

21 серпня 2010 рік, Київ.

Сюжет про похорон українського письменника Олеся Ульяненка. Михайлівський собор, труна, панахида, мати письменника біля труни; архівні кадри: Олесь Ульяненко ходить біля полиць з книгами, гортає свою книгу "Жінка його мрії"; Ганна Герман на прощанні, люди з вінками.

Коментарі: літературна агентка Олеся Ульяненка Євгенія Чуприна; голова національної спілки письменників України Володимир Яворівський; друг Олеся Ульяненка Олесь Доній; головний редактор газети "Слово" Олександр Супрунюк.

Похорон письменника Олеся Ульяненка

Українська студія телевізійних фільмів, 1997 рік. 

Телефільм “Покоління” присвячений творчості поета Миколи Сингаївського.  

Автор декламує свої вірші: “Іванова райдуга”, “Про революцію”, “Покоління”, “Сингаївці”, “Земле, чую тебе”, Балада про вершника, “Товариш мій — інтернаціонал”. 

Містить елементи пропаганди.  

Довідка: Микола Сингаївський — український поет, прозаїк, журналіст, відомий як автор пісні “Чорнобривці”. Працював у літературних редакціях, писав для дітей і дорослих. У його творчості особливе місце займала тема України, народної пісні, а також болгарська культура. Лауреат премій імені Олександра Бойченка, на його честь засновано міжнародну літературно-мистецьку премію.  

Декламація Миколи Сингаївського 

Українська студія телевізійних фільмів, 1994 рік. 

Телефiльм “Гать будуйте крепку і високу...” присвячений видатному українському письменнику Богдану Лепкому. Фiльм знiмався на теренах Львівської та Тернопільської областей. 

На відео: пам’ятники Богданові Лепкому; вчені розповідають про автора, демонструють прижиттєві видання; різноманітні книги Богдана Лепкого; вистава “Мазепа”. 

У фільмі використані фрагменти з вистави “Мазепа” Львівського академічного театру імені Марії Заньковецької.  

Коментарі: письменник Роман Горак; доктор філологічних наук Федір Погребенник; актор, режисер Федір Стригун. 

Довідка: Богдан Лепкий (1872—1941) — український письменник, поет, літературознавець і художник, чия творчість була довгий час заборонена. Автор історичних романів, повістей, поезій, літературознавчих досліджень, зокрема циклу про Мазепу та пісні "Журавлі", що стала гімном Січових Стрільців. Активно перекладав, упорядковував та редагував класичні українські тексти, сприяючи популяризації української літератури. Його спадщина охоплює понад 80 власних книг і численні переклади, які мали значний вплив на розвиток української культури. 

Богдан Лепкий “Гать будуйте крепку і високу...” 

Передача "Майстри гумору". Випуск створений за творами та щоденниками Остапа Вишні. Твори виконують: Анатолій Паламаренко, Павло Громовенко, Анатолій Литвинов, Володимир Івченко, Юрій Критенко, Михайло Задніпровський, Володимир Ткаченко, Юрій Самсонов. 

На відео: Сорочинський ярмарок, центральний вхід, народні гуляння.

Довідка: Остап Вишня (Павло Губенко) народився на хуторі біля містечка Грунь на Полтавщині (нині це Сумщина). Він — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття, започаткував гумористичний тип фейлетону – "усмішку".

В’язень сталінських концтаборів. У 1934-му його засудили до 10 років таборів за "терористичну змову". Покарання відбував в Ухтимсько-печорському таборі. 1937-го його мали розстріляти, проте наказ про страту Остапа Вишні загубився. У 1943 році Олександр Довженко вмовив першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хрущова домогтися від Сталіна звільнення Остапа Вишні. 

Майстри гумору. Остап Вишня

Запоріжжя, Запорізька державна телерадіокомпанія, 2001 рік.

Програма "Жива історія Запоріжжя" про творчість письменника Петра Ребра. Письменник декламує свою поезію, розказує про значення для нього острова Хортиця, про роль у його літературній долі Павла Тичини, Миколи Нагнибіди, Остапа Вишні, Степана Олійника, Володимира Сосюри, Михайла Черевка, Василя Лисняка, Михайла Золотіхіна.


Письменник-запоріжець Петро Ребро

Запоріжжя, Запорізька державна телерадіокомпанія, 2009 рік.

Програма "Люди і долі", частина перша, присвячена письменнику, громадському діячу Петрові Ребру. У передачі використані чорно-білі кадри Запоріжжя, фестивалю "Поетичний травень", фото українських письменників, їхні книги з дарчими підписами, "Кобзар" Тараса Шевченка з автографами письменників світу – сучасників Петра Ребра. 

"Люди і долі": письменник Петро Ребро

12 лютого 2004 року, Чернівці. 

Авторський вечір лауреата літературних премій, члена Національної спілки письменників України поета Миколи Бучка. 

У програмі: виступ професорки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Надії Бабич; монолог Анни з поеми “Пилюка” у виконанні акторки Лариси Попенко; пісня “Мама” у виконанні Миколи Задорожняка (концертмейстер Наталія Данилишин); театр танцю “Арабески”; Микола Бучко декламує драматичну поему “Друге я”, “Страсті євангеліста Матвія”, "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка"; монолог Офелії та монолог Жанни д’Арк у виконанні Валентини Головко; декламація Людмили Скрипки; камерний хор обласної філармонії (художній керівник і головний диригент заслужений працівник культури Василь Галичанський); виступи юних письменників: Віталіни Процюк, Юлії Боднар, Марини Тимофійчук, Христини Венгринюк; виступ учасниць студії “Барви”: Аліни Босович, Ірини Божичко, Сніжани Шинкаренко, Тетяни Юхно, Лариси Білової, Ольги Іванової, Алли Кобилянської; декламація акторки театру Валентини Воловко; співає Оксана Савчук. 

Коментарі: заступник начальника управління культури обласної державної адміністрації В’ячеслава Михальчука; заступника начальника управління освіти і науки ОДА Богдана Потурнака; начальниця відділу у справах сім’ї і молоді Чернівецької міської ради Наталія Коцур; отця Валерія Сиротюка. 

Довідка: Микола Іванович Бучко — український поет, член Національної спілки письменників України. Лауреат премій імені Петра Усенка, Дмитра Загула та Степана Воробкевича. Автор збірок поезій, серед яких "Сонячні сходи", "Назустріч літу", а також перекладач творів румунських письменників. Провідними темами його творчості є пам'ять про загиблих на війні, утвердження миру, добра, справедливості та пошук істини. 

Микола Бучко: авторський вечір “При світлі слова” 

Сумське телебачення. Випуск циклової передачі “Земляки” за 15 грудня 2000 року присвячений історії життя та творчості поета-гумориста Остапа Вишні. Дві частини. 

На відео: село Грунь, Сумська область, різні види; архівні фотографії Остапа Вишні; етнографічний куточок у Груні "Остапова криниця" з українською піччю, портретом Остапа Вишні під вишитим рушником; меморіальний музей Остапа Вишні, книги, фотографії, одяг та посуд поета-гумориста; тематична експозиція у Груньській сільській бібліотеці; місце поховання поета-гумориста, пам'ятник на могилі. 

Містить фрагменти чорно-білих хронік. 

Коментарі: сільська голова Груньської територіальної громади Людмила Пилипенко; завідувачка Груньською бібліотекою Тетяна Сокіл; заступниця директора Груньської школи, мовознавиця Валентина Лавриненко. 

Над випуском працювали: Людмила Чугай, Олена Шевченко, Наталя Народницька, Віктор Ланченко, Валентина Жук. 

Довідка: Остап Вишня (Павло Губенко) — український письменник, гуморист і сатирик XX століття. Він здобув популярність завдяки створенню нового жанру "усмішка" — різновиду фейлетону та гуморески, який став основою його творчості. Під час свого життя пережив численні арешти та ув'язнення в радянських таборах, але продовжував писати.  

Остап Вишня — майстер української сатири

Чернівці, 1975 рік. 

Чорно-білий фрагмент декламації української поетеси Параски Амбросій.  

Презентує свою збірку “Проліски” (1976, видавництво “Веселка”). 

Довідка: Параска Амбросій — українська народна поетеса, авторка численних поетичних збірок, зокрема “Буковинські співанки” та “Квітує моя Буковина”. Творила під впливом українського фольклору та класиків української літератури, зокрема Тараса Шевченка, Юрія Федьковича та Івана Франка. Її поезія вирізняється використанням народно-поетичних мотивів, а багато віршів перекладено на різні мови. 

Декламація Параски Амбросій, 1975 рік 

Телерадіокомпанія “Лтава”. Випуск програми “Полтава відома і невідома: ретро-погляд” за 4 липня 1999 року присвячений життєвому та творчому шляху українського письменника Івана Котляревського.  

Розповідається біографія письменника, містить фрагменти реконструкції та експозицію Літературно-меморіального музею імені Івана Петровича Котляревського, Меморіального комплексу “Садиба І. П. Котляревського”. 

Ведуча — Юлія Майорчик. 

Довідка: Іван Котляревський — український письменник, військовий і громадський діяч, класик нової української літератури. Його поема “Енеїда” стала важливим твором національного значення, а п'єси “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” започаткували новий етап розвитку української літературної мови. 

Життя і творчість Івана Котляревського 

Листопад 2002 року, Київ. 

На відео письменник-шістдесятник Дмитро Павличко на заході, приуроченому до 90-річчя від дня народження Андрія Малишко, розповідає про літературний внесок поета.  

Книги та література