Львів, 16 січня 1998 року. Програма "Спадщина". Присвячена історії та життю церкви, християнській родині, церковним традиціям і визначним подіям. 

Показано посвяту в монахи ієрея Валерія та обряд чернечого постригу, святкування Богоявлення Ісуса Христа та Водохреща. Блаженніший Любомир Гузар відправляє святковий молебень, зачитує послання від Верховного архієпископа Мирослава Івана Любачівського. Відбувається церемонія нагородження священників грамотами та медаллю за заслуги для церкви, святкова трапеза. Завершується відео фрагментом богослужіння.

Коментують: священник Української Греко-Католицької Церкви Ігор Колісник, Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир Гузар.

"Спадщина": церковні традиції та обряди, 1998 рік

Львівське телебачення, 1961 рік. 

На відео: залізничний вокзал у Львові, делегація, трибуна на пероні, екскурсія, прибуття до аеропорту, відліт гостей; "Газопровід іде на Ровно" — будівництво газопроводу; вулиця Підвальна, трамваї, пішоходи; редакція журналу "Жовтень", газет "Вільна Україна", "Львовская правда"; музей українського мистецтва; День поезії у Львові, центр міста, книжковий ярмарок, промови учасників Дня поезії; новий цех, верстати для обробки великих металевих деталей, працівники за роботою; поле кукурудзи, кукурудзовод Текля Калиш, техніка для збирання, колгоспниці. 

Містить радянські символи та пропаганду. 

Відео оцифровуємо та публікуємо в межах співпраці Суспільного та Державного архіву Львівської області.

День поезії та інші хроніки: 1961 рік

Львівське телебачення, 1961 рік. 

На відео: авторалі у Львові, машини учасників ралі, юрба людей, делегація прибуває до Львівської державної телекомпанії, територія телебачення, будівля, телевежа; перша лікарня Шевченківського району Львова, вулиця Ужгородська, приміщення, обладнання, операційні; виробнича практика на цілину, юрба людей, музиканти з трубою, військові, солдати, залізничний вокзал, трибуна; залізниця, їде потяг, станція "Підволочиськ", будівництво залізничних шляхів, станція "Злочів", львівський залізничний вокзал, станція "Стрий", станція "Лавочне", піонерський табір "Залізничник" в селі Суховоля, станція "Чоп"; працівник підіймається на будівельний кран, зібрання залізничників, вантажна техніка в роботі, зустріч залізничників.

Містить радянські символи та пропаганду. 

Відео оцифровуємо та публікуємо в межах співпраці Суспільного та Державного архіву Львівської області.

Ралі та інші хроніки: Львів, 1961 рік 

Львівська державна телерадіокомпанія, редакція програм для молоді, 1998 рік. Випуск програми "Теле-ART-сцена" розповідає про мистецькі проєкти Львова: виставку робіт "Мелодії природи" китайської художниці Мао Мао у Культурно-мистецькому центрі "Дзиґа"; перший Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва "Галицька імпреза — 1998" (організаторка — директорка Культурно-мистецького центру "Дзиґа" Леся Антонович; провели під патронатом міського голови Львова Василя Куйбіди); міжнародний артпроєкт у Львові (представляє мистецьке об'єднання "Дзиґа") "Гранди мистецтва", який анонсував виступ оперної співачки Ольги Швайгер.

На відео: експонати галереї "Дзиґа"; виставка робіт китайської художниці Мао Мао "Мелодії природи"; відеоогляд робіт художників із металу; перший Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва "Галицька імпреза — 1998"; ковалі; панорама Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької; фрагмент виступу оперної співачки, високого сопрано Ольги Швайгер; наявний технічний брак. 

Коментують: театрознавиця Любов Янас; директорка Культурно-мистецького центру "Дзиґа" Леся Антонович; завідувачка відділу мистецтв та організації дозвілля Львівської міської ради Євстахія Шимчук.

Передачу підготували: Любов Янас, Юрій Матьора, Дмитро Процак, Володимир Гнатів, Віктор Ярмуш, Андрій Тимчишин.

"Теле-ART-сцена": артпроєкти Львова, 1998 рік

Перший канал, 2006 рік. Сюжет розповідає про урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Івана Франка, у яких узяв участь президент Віктор Ющенко у Нагуєвичах та Львові.

На відео: святкова хода у Нагуєвичах; наметове містечко на півтори тисячі жителів; колона відвідувачів біля музею "Садиба Івана Франка" у Державному історико-культурному заповіднику "Нагуєвичі"; Віктор Ющенко у музеї "Садиба Івана Франка; експонати музею; колиска і ночви поета; президент України гасить марку "Іван Франко (1856–1916)"; покладання квітів до могили Івана Франка на Личаківському кладовищі, у Львові; пам’ятник Іванові Франку в Нагуєвичах; фрагмент промови Віктора Ющенка про заснування Національної премії імені Івана Франка. 

Коментують: організатор табору "Фестиваль молоді "Нагуєвичі — 2006" Андрій Конрад; мешканка Яворівщини Марія Менюк.

Сюжет підготувала Ольга Крупник. 

150-річчя від дня народження Івана Франка

Львівське телебачення 1961 рік. 

На відео: весілля у Бібрівському районі, узики грають на баянах та акордеонах, дівчата у вінках та вишиванках танцюють, наречені йдуть вулицями селища, святкування, юрба гостей, частування, наречена у національному вбранні; гості з Канади, проспект Свободи, канадійці сідають в автобуси, прибувають до колгоспу, офіційний прийом, огляд господарства;  22 травня 1961 року, урочисте висадження саджанця Шевченківської верби у Стрийському парку на 100-ту річницю перепоховання Тараса Шевченка; ювілей скульптора Івана Севери, виставка фотографій; візит Микити Хрущова до Львова, залізничний вокзал, прибуття потягу, велика делегація проводить Хрущова вокзалом, сідає до потяга, потяг відбуває; плакат "Назустріч 22 з`їзду КПРС проводиться день радянського образотворчого мистецтва", робітники оглядають роботи радянського образотворчого мистецтва; фінал будівництва Палацу культури імені Юрія Гагаріна Львівського міжобласного управління професійно-технічної освіти; Личаківський цвинтар, могили письменників Олександра Гаврилюка та Степана Тудора. 

Містить радянські символи та пропаганду. 

Відео оцифровуємо та публікуємо в межах співпраці Суспільного та Державного архіву Львівської області.

Микита Хрущов та інші хроніки: 1961 рік

Львів, 1996 рік. Програма "Хист" розповідає про історію та тогочасне життя Бібрки Львівської області, культурне життя й мешканців. Ведучий Василь Глинчак розповідає про місто, згадує книги Зеновії та Михайла Цариків, присвячені Бібрці, та книгу Степана Костирка "Невигадані історії".

На відео: вулиці та головні будівлі міста, клуб, музична школа, симфонічний оркестр та його репетиція, місцевий концерт. Керівник симфонічного оркестру Михайло Маркович. Осінні краєвиди, сад, мешканці міста: листоноша Петрівський, електрик Роман Перфовицький, рільник Володимир Мартинов. Комічні ілюстрації, архівні фотографії та фотосвітлини.

Бібрка: минуле й теперішнє міста, 1996 рік


2006 рік. Львівське телебачення. Програма "Золота провінція" про Олеський замок, одну з найвизначніших історичних пам’яток "Золотої підкови України". Розповідається про історію його виникнення, роль у різні періоди історії, архітектуру та мистецькі цінності замку, зокрема історію скульптури святого Флоріана.

На відео: Олеський замок, краєвиди місцевості, скульптура святого Флоріана, експозиція замку, старовинні речі, ікони та картини, інтер’єри й територія замку, парк, екскурсія залами та підземеллям. Актор в образі управителя Олеського замку Михайла Хмеля розповідає про історію замку та роботу в ньому батька Богдана Хмельницького.

Коментують: коновод-екскурсовод на території замку Євгенія. Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький.

Над програмою працювали: автор та ведучий Юрій Євтушик, режисер Саша Вітюк, асистентка режисера Наталія Скачкова, оператор Олександр Калініч, відеоінженери Ірина Кошіль та Олександр Рудаков.


Олеський замок: перлина "Золотої підкови"

Львівське телебачення, 1993 рік. Документальний фільм "Голодомор" розповідає про Голодомор 1932–1933 років в Україні та історію атентату Миколи Лемика на радянського консула у Львові 21 жовтня 1933 року.

У фільмі йдеться про конференцію, присвячену Голодомору, що відбулася в Канаді восени 1990 року, про причини та перебіг масового голоду 1932–1933 років, розкуркулення та репресії радянської влади. Через спогади очевидців розповідається про життя українців у роки Голодомору, наслідки голоду та долі людей, які його пережили. Окремо йдеться про спроби польської та радянської влади замовчати інформацію про голод в Україні та про допомогу, яку українська громадськість Галичини намагалася надати постраждалим. Значну частину фільму присвячено Миколі Лемику, його родині та діяльності в Організації українських націоналістів. Розповідається про підготовку та здійснення ним атентату на радянського консула у Львові, судовий процес, протести української громадськості та реакцію українського суспільства на Голодомор і сталінські репресії. Через спогади родичів Миколи Лемика автори розповідають про його родину, ув'язнення, втечу, подальшу боротьбу та долю близьких.

На відео: будівля університету в Канаді, плакат про Голодомор, учасники конференції та виступ доповідача, будинок № 27, вирізки з польських газет, фотографія Миколи Лемика, село Солова на Львівщині, сільські краєвиди, хата родини Лемиків, дівчата в українських костюмах із портретом Тараса Шевченка, вершники у пшеничному полі, фотографії та кадри часів Голодомору, фотографії Миколи Хвильового, Миколи Скрипника та Миколи Стронського, комуністичний парад, марш червоноармійців, портрети Йосипа Сталіна, кадри розстрілів, повалення церковних дзвіниць, масові поховання, діти, які постраждали від голоду, будинок страхового товариства "Дністер" на вулиці Руській у Львові, випуски газети "Діло", чорно-білі кадри воєнної хроніки, бомбардувальники, падіння літака, танк, військова техніка після бою. У фільмі використано фрагменти фільму "Жнива скорботи" та кадри кінохроніки.

Коментують: Петро Дужий, член проводу Організації українських націоналістів. Юлія Лемик, братова Миколи Лемика. Ірина Танчина, племінниця Миколи Лемика. Любов Лемик, дружина Миколи Лемика. Ярослав Сватко, редактор газети "Шлях Перемоги".

Над фільмом працювали: автор сценарію Василь Глинчак, режисер Олег Андрєєв, звукорежисер Володимир Павенських, оператори Мар'ян Радомський, Олександр Цісик, Василь Глинчак, фотограф Павло Шереметєв, художник Василь Форемський, асистенти режисера Світлана Сосновська, Андрій Варшавський, Романа Дурняк, Тетяна Пришановa, відеомонтажери Віталій Нефьодов, Сергій П'ятов, Андрій Щербань, редактор Мирослав Скуратко.



Голодомор: спогади про трагедію 1932–1933 років

Львівська студія телебачення, 1999 рік. Фільм "Кучма" висвітлює візити президента України Леоніда Кучми до Львова, його діяльність, пов'язану з Львівською областю, за період першої каденції (1994–1999 рр.), а також бліцопитування містян напередодні президентських виборів 1999 року.

На відео: прапор України; фрагмент виступу Леоніда Кучми під час візиту на Львівщину; мітинг прихильників президента з плакатом "Леонід Кучма — гарант Конституції України!", "Гуцульщина вітає Л. Кучму"; Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України; вулиці Львова; краєвиди Львова; фрагмент мітингу за участі В'ячеслава Чорновола; бліоцпитування про голосування на президентських виборах 1999 року (деякі містяни говорять російською); скульптура Матері Божої на проспекті Свободи; вулиця Коперника; будівля Європейського парламенту в Страсбурзі; Леонід Кучма у Верховній Раді України; будинок Уряду України; фрагмент виступу Леоніда Кучми; львівські підприємства; головний корпус Львівського національного університету імені І. Франка; корпуси Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького, Національного університету "Львівська політехніка", Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка; будівля Львівської обласної військової (державної) адміністрації; голова Львівської ОДА (1999–2001 рр.) Степан Сенчук; зустріч Леоніда Кучми і президента Польщі Олександра Квасневського (1995–2005 рр.); покладання квітів до Польського військового меморіалу у Львові (Меморіалу орлят); пам'ятники Тарасові Шевченку на проспекті Свободи, Адамові Міцкевичу, Іванові Федоровичу; проспект Шевченка; будівля Державного архіву Львівської області; VI Саміт президентів країн Центральної Європи 1999 року у Львові; готель "Дністер"; зустріч Леоніда Кучми з президентом Чехії Вацлавом Гавелом (1993–2003 рр.); фрагмент виступу президента України під час Саміту. 

Леонід Кучма у Львові

Львів, 1964 рік. Чорно-біле відео без звуку про спорудження пам'ятника Івану Франку на тлі Львівського національного університету імені Івана Франка.

На відео: будівельні роботи зі спорудження пам'ятника Івану Франку, майстри працюють над пам'ятником, будівельний майданчик, будівельна техніка, краєвиди Львівського національного університету імені Івана Франка.


Спорудження пам'ятника Івану Франку у Львові, 1964 рік 

Львівська державна телерадіокомпанія, 1996 рік. Документальний фільм "Любінь Великий" розповідає про історію та сучасність селища Великий Любінь — від найдавніших часів до 1990-х років. 

У фільмі йдеться про Любінське городище, так званий Старий замок, історію місцевого курорту та цілющих сірководневих джерел, діяльність товариства "Просвіта", будівництво Народного дому, українського кооперативу та товариства "Сокіл". Окрему увагу приділено історіям місцевих мешканців, репресіям і депортаціям українців радянською владою, переслідуванням українських активістів польською владою у 1930-х роках, а також долям родин, вивезених до Сибіру. Автори розповідають про діячів місцевої громади та збереження історичної пам'яті. Наприкінці фільму порушуються питання культури, освіти, розвитку Великого Любеня та майбутнього української держави.

На відео: панорами Великого Любеня, Любінське городище та його реконструкція, Старий замок, історичні будівлі, Народний дім, вулиці селища, фотографії місцевих мешканців та українських громадських діячів 1920–1940-х років, архівні документи, фотографії родин, репетиція хорової капели музичної школи.

Коментарі: професор історії, директор Центрального державного історичного архіву України Орест Мацюк. Краєзнавець, син Івана Лиги — Володимир Лига, дочка отця Івана Фединського — Ярослава Фединська. Місцеві мешканці Ольга Баран, Ярослав Жила, Михайло Дудок, Микола Мартиняк. Голова Великолюбінської селищної ради Ярослав Юрчак. Уродженець Великого Любеня, академік, директор Інституту екології Карпат Академії наук України — Михайло Голубець.

Над фільмом працювали: автори Володимир Лига, Дарія Ткач. Звукорежисер Володимир Павенський, оператор Ігор Кулинський, відеомонтажери Віталій Нефьодов, Олексій Вишняков, Володимир Зазуляк. Редактор Василь Глинчак. Науковий консультант, доктор історичних наук Орест Мацюк.



Львівська обл.