26 жовтня 2004 року. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "Вузлик на пам’ять. Вулиця Корзо" знайомить з історією та архітектурою однієї з центральних вулиць Ужгорода. 

На відео: Театральна площа, пішохідна вулиця з історичними будівлями, магазинами, кафе, барами та банками. Старовинні чорно-білі фотографії показують, який вигляд мав Ужгород у різні історичні періоди. У передачі також розповідають про архітектурний ансамбль Корзо, історію будівлі "Білий корабель" і пояснюють походження назви вулиці "Корзо".



"Вузлик на пам’ять": історія вулиці Корзо

2006 рік. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Передача "За покликом землі" розповідає про історію та культуру лемків у селі Зарічево на Закарпатті, яке вважають серцем Лемківщини.

У відео йдеться про історію села, перші згадки про яке датуються 1370 роком, та поселення білих хорватів, які займалися скотарством. Про давнє поселення нагадує пам’ятний хрест, що зберігся в Зарічеві. Також показано етнографічний музей "Лемківська садиба", розташований у найстарішому будинку села, збудованому 1902 року. Розповідається про її облаштування та перетворення на музей народної архітектури й побуту. У передачі звучать лемківські пісні і йдеться про діяльність хору "Лемківчанка".

Коментують: Ганна Пекар, Марія Станко, завідувачка етнографічного музею "Лемківська садиба" Любов Пекар.

Над передачею працювали: авторка Вікторія Чучка, редакторка Тамара Дулінова, режисерка Алла Авраменко, оператори Володимир Дуда та Бейла Балла.

"За покликом землі": історія лемків у Зарічеві

26 червня 1995 року. Закарпатська державна телерадіокомпанія. Передача "Квітни моє Закарпаття" розповідає про історію, природу, людей і розвиток найзахіднішої області України.

Федір Сабов, делегат Першого з'їзду Народних комітетів Закарпатської України, згадує про життя молоді під час угорської окупації, переслідування закарпатців і підготовку до возз'єднання краю з Україною. Василь Андрішко розповідає про з'їзд, що відбувся 26 листопада 1944 року в Мукачеві, ухвалення маніфесту про возз'єднання та створення Народної Ради Закарпатської України.

Архівна хроніка показує повоєнний розвиток краю: відкриття Ужгородського державного університету в 1945 році, будівництво Теребле-Ріцької гідроелектростанції та соляних шахт у Солотвині, роботу промислових підприємств і розвиток сільського господарства. Серед кадрів — заводи, швейне виробництво, гірські села, замок Шенборнів і культурні установи Ужгорода.

У передачі також показано виступ народного депутата України, голови Закарпатської обласної ради народних депутатів Сергія Устича на засіданні Верховної Ради України 21 червня 1995 року. 

Коментують: делегати Першого з'їзду Народних комітетів Закарпатської України Федір Сабов і Василь Андрішко, директорка Закарпатського акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика" Мирослава Каламуняк, фермер Василь Добруник, народний депутат України, голова Закарпатської обласної ради народних депутатів Сергій Устич.

"Квітни моє Закарпаття": пам'ять поколінь

Закарпатське телерадіомовне об’єднання, 1993 рік. Програма "Міжгірщина" присвячена краєвидам і осередкам діяльності Міжгірського району (нині увійшов до складу Хустського району Закарпатської області).

На відео: краєвиди Карпат; турбази; гірська річка; селище Міжгір'я; санаторій "Верховина"; церква Святого Михаїла; святкування Дня молоді у Міжгір'ї; виступ колективу художньої самодіяльності; спортивні аматорські змагання; деревообробне підприємство; Музей лісу і сплаву; експонати; ребля на річці Теребля в урочищі "Озорянка"; Синевирське озеро; заповідне господарство "Синевир"; витвори народних умільців; собор Петра і Павла в селищі Міжгір'я; спортивно-оздоровчий центр "Верховина"; басейн; спортивний зал; тренажери; бювет; турбаза "Синевирське озеро"; краєвиди гір в різну пору року; гірськолижні траси в Карпатах; турбаза "Карпати".

Міжгірщина на Закарпатті

"Перший Національний", 2003 рік. Сюжет випуску новин висвітлює відновлення традиції виконання серенади на честь 80-річних сакур і сам період цвітіння дерев.

На відео: квітучі сакури; військовий оркестр; марш довкола сакур; погруддя Томаша Масарика; Реформатська церква в Ужгороді.

Коментують: мешканка Ужгорода Ірина Попович; дендролог Адаль Рішко.

Над сюжетом працював Богдан Барбіл.

Серенади на честь сакур в Ужгороді

7 липня 2007 року. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Відеофільм "У пошуках загубленого раю" розповідає про покинуте село Кужбеї на Міжгірщині. Автори досліджують, чому люди залишили село, хто залишився там жити та у чому полягає його унікальність.

Фільм показує краєвиди Карпат, ліси й гори, а також село Кужбеї та його околиці. Розповідь доповнюють звукові записи фольклору Закарпаття 1930–1940-х років з архіву Івана Панкевича, використані за книжкою Миколи Мушинки "Голос предків", виданою у Пряшеві, Словаччина.

Над відеофільмом працювали: автор сценарію Дмитро Кешеля, режисерка Наталія Тронь, оператор Володимир Дуда, звукорежисер Олег Шарков, монтажерки Наталія Денисюк та Світлана Томорі, редакторка Ірина Гармасій. Текст читав Дмитро Кешеля.

"У пошуках загубленого раю": покинуте село Кужбеї

Випуск дитячої програми "Дивосвіт" розповідає про Ужгородський ботанічний сад, проводить екскурсію парком і висвітлює його історію і шляхи поповнення природного фонду.

На відео: архівні кадри Ужгородського ботанічного саду; кизильник пухирчастий; мамонтове дерево; тюльпанне дерево; магнолія трипелюсткова; кизильник горизонтальний; калікант квітучий; гінкго дволопатеве; барбарис Тунберґа; оцтове дерево; платан західний; сосна валехіана.

Про історію парку розповідає директор ботанічного саду Дмитро Сойма; про рослини на його території — дендрологиня Надія Копинець.

Над випуском програми працювали: авторка — Людмила Білак; режисер — Іван Марушка; ведуча — Марія Сливка; відеооператор — Володимир Дуда; звукорежисер — Володимир Шолох; монтаж Сільвії Кочіш; оператори в студії — Едуард Селед, Михайло Колодій; асистентка режисера — Віталія Левчак; художнє оформлення Тетяни Маркович; помічниця режисера — Катерина Долгош; технічне забезпечення — Микола Скунць, Арпад Бенке, Норбі Югас, Олексій Марглевський, Ярослав Біляк.

Ужгородський ботанічний сад

28 лютого 1997 року. Закарпатська державна телерадіокомпанія.

Програма "Чинадієво: соціальний портрет" — розповідь про життя селища на Мукачівщині, його мешканців, роботу місцевих установ та розвиток соціальної сфери. У програмі показали школу, пекарню, дільничну лікарню, школу мистецтв, роботу селищної ради та повсякденне життя Чинадієва. Представники місцевих установ розповідають про проблеми, з якими стикаються мешканці, та здобутки селища. Завершує програму виступ Тараса Петриненка та Тетяни Горобець із піснею "Білий океан". У відео використані зйомки артистів під час перебування на Закарпатті та концерту в Закарпатському музично-драматичному театрі.

Коментують: заступник директора середньої загальноосвітньої школи Володимир Кришинець, голова селищної Ради Микола Бугай, старша медична сестра Ганна Білей, дільнична терапевтка Анастасія Смерека, директор школи мистецтв Михайло Фендик.

Над передачею працювали: автор і ведучий Омелян Плеша, режисер Іван Маркуша, звукорежисер Степан Кучмаш, оператор Володимир Дуда, музичне оформлення Марія Пекар, монтаж Тюнде Поладі, художниця по титрах Маріанна Збона, технічне забезпечення Арпад Бенке, Микола Скунць, Микола Вакула.

Чинадієво: селище на Мукачівщині


10 березня 1995 року. Ужгород.

Міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій" у Закарпатському обласному музично-драматичному театрі. У концертній програмі звучать твори на слова Тараса Шевченка у виконанні солістів Національної опери України імені Тараса Шевченка, Національного академічного народного хору імені Григорія Верьовки та інших учасників свята.

На відео: виступи артистів на сцені театру, виконання вокальних творів у супроводі ансамблю "Рідні наспіви", виступ бандуристки, звучать твори на слова Тараса Шевченка.

Виконавці: Галина Оплія — "Плач Ярославни" Тараса Шевченка, музика Кучеренка. Валентина Степова, солістка Національної опери України імені Тараса Шевченка — "Вальс, вальс, вальс", "На вулиці скрипка грає". Петро та Павло Приймаки, солісти Національної опери України імені Тараса Шевченка — "Така її доля", "Гуцулка Ксеня". Тетяна Кавун, солістка Національного академічного народного хору імені Григорія Верьовки — "Ой, три шляхи широкії" на слова Тараса Шевченка, музика Степового, та пісня Наталки з опери Миколи Лисенка "Наталка Полтавка".


Шевченківське свято в Ужгороді: "В сім'ї вольній, новій"

Закарпатська держтелерадіокомпанія, 2002 рік. Випуск програми "Вузлик на пам'ять" присвячений історії братів Бращайків— громадсько-політичних, культурних діячів 20–30-х років ХХ ст. — й однойменної вулиці в Ужгороді, в історичній частині міста.

На відео: краєвиди вулиці Бращайків; меморіальна табличка поета Юрія Гойди; будівлі, розташовані на цій ділянці: військової прокуратури Ужгородського гарнізону; будинки, зведені в 30–40-х роках ХХ ст.; Ужгородська міська дитяча лікарня; бліцопитування ужгородців: "Хто такі Бращайки?"; книга Михайла Беленя "Карпатська Україна в портретах".

Коментують: доктор історичних наук, громадський діяч Павло Федака; скульптор, член Національної спілки художників України Михайло Белень.

Над програмою працювали: Олена Адамчук, Юрій Ковальов, Артур Булина, Аттіла Гердинський, Наталія Штефуца, Катерина Петканич, Максим Болтоньязов.
Ведуча програми — Ростислава Джумурат.

Довідка: брати Бращайки (Юлій, Михайло, Антон) — українські громадсько-політичні і культурні діячі Закарпаття ХХ століття: Юлій — організатор Хустської народної ради, один із засновників Руської (Української) хліборобської партії, очільник "Підкарпатського банку"; Михайло — депутат першого Сейму Карпатської України; Антон — лікар. 

Історія вулиці Бращайків в Ужгороді

Закарпатське телебачення, 2004 рік. Мистецька програма "Спомин дитинства" присвячена словацькій національній меншині у селі Тур'я-Ремета Закарпатської області та їх різдвяним традиціям. 

На відео: дівчинка молиться словацькою мовою, декламує поезію, шопка; знайомство зі словацькою родиною, традиції словаків, приготування традиційних страв; коляда; розповідь про культурно-матеріальну спадщину Перечинщини, де компактно проживає словацька національна меншина. 

Коментує мешканка села Тур'я-Ремета словацького походження Юліанна Воронич. 

Ведуча — Вікторія Чучка. 

Довідка: Словаки України є однією з корінних національних меншин Закарпаття, більшість представників якої історично проживає в Ужгородському, Перечинському, Мукачівському та Великоберезнянському районах області. На Перечинщині словацька громада сформувалася внаслідок багатовікових міграційних процесів і зберегла окремі мовні, культурні та етнографічні особливості. Є складовою багатонаціональної спадщини Закарпатського регіону. 

Традиції словацької громади на Перечинщині 

Закарпатське телебачення, 1997 рік. Телефільм "Чужа доля" присвячений спогадам мешканок села Пацканьово Закарпатської області про життєві випробування, традиційний побут, родинні цінності та жіночу долю в умовах гірського села.

На відео: сільська хата; жінки біля печі підкладають дрова до вогню, печуть картоплю на плиті ("печуть баньки на шпорі"), лущать кукурудзу, в'яжуть спицями, вишивають, готують їжу; на подвір’ї годують курей, рубають дрова, набирають воду з криниці; сцени повсякденного життя; жінки виконують народні пісні; зимові краєвиди села: засніжені сади, дерева, вкриті інеєм, замерзлий струмок з ополонками, самотнє дерево в полі, туман над горами. Мешканки села розповідають про власну долю, виховання дітей, батьків, місцеві та сімейні традиції, студентські роки, молодіжне дозвілля в селі, ставлення до лихослів'я, народні вірування та сновидіння.

Коментарі мешканок села Пацканьово: Марія Панько, Марія Сливканич, Марія Марадик, Ганна Логойда, Ганна Свида, Ірина Терпак, Ганна Галасник.

Закарпатська обл.