Олександр Палладін та українська школа біохімії

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", 1985 рік.

Документальний фільм присвячений засновнику української школи біохімії, президенту Академії наук УРСР Олександру Палладіну.

На відео: радянська хроніка, вручення Олександру Палладіну звання Героя Соціалістичної Праці; біографія вченого, розповідь про батьків та молоді роки; запис виступу Палладіна 1965 року про дослідження білків головного мозку; коментарі колег і учнів про наукову діяльність та здобутки вченого; виступ Олександра Палладіна 1945 року на сесії ООН у США (Сан-Франциско); хроніка українською мовою, Олександр Палладін на вечорі, присвяченому пам’яті Михайла Ломоносова, 1961 рік; лабораторія Інституту біохімії АН УРСР імені О. В. Палладіна.

У фільмі використано матеріали Центрального державного архіву кінофотофонодокументів УРСР (зараз Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного) та особистого фотоархіву Олександра Палладіна.

Коментарі: академік, учений-фізіолог Євгеній Крепс; професор, доктор біологічних наук Яків Белик; професор, доктор біологічних наук Микола Демін; біохімік, член-кореспондент АН УРСР Аарон Утевський; учений-біохімік, академік Сергій Северин; академік АН УРСР, директор Інституту біохімії АН УРСР імені О. В. Палладіна Валерій Лишко.

Фільм озвучено російською мовою.

Довідка: Олександр Палладін — видатний український радянський біохімік, засновник української школи біохімії, багаторічний президент Академії наук УРСР. Його наукові праці заклали основи нейрохімії, біохімії м’язової діяльності та вітамінів, а також функціональної біохімії нервової системи. У 1957 році Олександра Палладіна було номіновано на Нобелівську премію з хімії за фундаментальні дослідження у галузі біохімії. Наукова школа Палладіна налічує сотні учнів і послідовників, а створений ним Інститут біохімії є провідним центром біохімічних досліджень. В Україні ім’ям Палладіна названо Інститут біохімії НАН України та проспект у Києві, що закріплює його спадок у національній науковій традиції.